Нове дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, розкриває, як ця масштабна геомагнітна подія вплинула на наших предків. Вчені проаналізували археологічні знахідки, зокрема в Європі, де наслідки Лашампської екскурсії були найсильнішими. Вони виявили, що доісторичні люди та неандертальці почали активніше використовувати печери для захисту від підвищеного ультрафіолетового випромінювання. Також було зафіксовано використання одягу зі шкіри, зшитого кістяними голками, що свідчить про адаптацію до нових умов. Особливу увагу приділено зростанню використання охри, яка, ймовірно, слугувала раннім сонцезахисним засобом.

Хоча прямих доказів впливу сонячного випромінювання на специфічну поведінку людей бракує, збіг у часі, географії та спостережуваних адаптивних змінах надає вагомі підстави вважати, що існував причинно-наслідковий зв’язок. Це дослідження показує ранніх людей не лише як творців інструментів, але й як істот, здатних реагувати на космічні кризи та адаптуватися до них.

Науковці підкреслюють, що Лашампська екскурсія не була одномоментною катастрофою, а скоріше тривалою кризою, що включала поєднання підвищеного випромінювання, кліматичних коливань та конкуренції між видами. Ці фактори сукупно вплинули на еволюційний шлях людства.

Висновки цього дослідження мають актуальне значення і для сучасності. Зростаюча залежність людства від технологій, таких як супутники, електромережі та цифрові системи, робить нас більш вразливими до геомагнітних збурень. Тому досвід виживання стародавніх людей під час космічних загроз може надати цінні уроки щодо підготовки до подібних викликів у майбутньому.

Інші відкриття про минуле Землі

Як повідомляв раніше УНІАН, мільйони років тому Земля стала майже непридатною для життя. Йдеться про пермсько-тріасове масове вимирання, або Велике вимирання, що відбулося близько 252 мільйонів років тому і призвело до того, що майже всі форми життя на Землі були знищені. НАуковці з’ясувалт, що воно було спричинене потужним виверженням вулкана на території сучасного Сибіру. Його результатом стало викидання в атмосферу величезної кількості розплавленої породи та вуглекислого газу.

Крім того, стало відомо, що в Канаді можна побачити найдревніші частини нашої планети. Учені дослідили гірські породи на півночі провінції Квебек і дійшли висновку, що вік деяких з низ становить 4,16 мільярда років, що дозволяє зазирнути аж на початок історії Землі.