Історія Ніжинських вулиць: Василівська

Василівська вулиця, яка раніше мала різні назви, такі як Біляківська, Роменська дорога, 1 Травня, є однією з найдовших та найстаріших вулиць Ніжина. Її довжина становить 2,49 км, і вона простягається через центральну та східну частини міста. Починаючи від Покровської вулиці, вона закінчується біля залізничної гілки Чернігів – Ніжин. Ця вулиця проходить через історичні місцевості Горбу, Трубачівку та Шекеро-Гринівку.

На початку свого існування, Василівська вулиця була важливим виїздом із міста, але втратила своє значення після прокладання залізниці у 1866 році. Остаточно вона перетворилася на міську вулицю наприкінці 1920-х років, після будівництва залізничної гілки Ніжин – Чернігів. Історично вулиця складалася з двох частин: міської Біляківської вулиці та позаміської Роменської дороги. Після руйнування міських укріплень ці частини були об’єднані в єдину вулицю.

Переважно вулиця забудована одноповерховими житловими будинками, але тут також розташовані адміністративні, навчальні та виробничі будівлі. У другій половині 17 століття на початку вулиці було зведено дерев’яну Пантелеймонівську церкву, яка пізніше була перебудована на муровану Пантелеймоно-Василівську церкву. На її подвір’ї збереглися родинні поховання Кушакевичів. У 1930-х роках тут з’явилася двоповерхова цегляна споруда, яка в різні часи слугувала районною лікарнею та будинком Ніжинського району електричних мереж.

На Василівській вулиці знаходяться навчальні корпуси ЗОШ №12, навчально-виробничі корпуси та гуртожиток НПВО УТОС, навчальні майстерні Ніжинського професійного аграрного ліцею, а також Ніжинська метеорологічна станція. На одній із огорож церкви встановлено меморіальну дошку Ігорю Васильовичу Качуровському.

Первинне покриття вулиці, кам’яна бруківка, з’явилося на міській частині у середині 19 століття. До кінця 19 століття бруківка дійшла до відгалуження шляху на залізничну станцію. Наприкінці 20 століття асфальтне покриття замінило стару бруківку.

Назви вулиці змінювалися протягом історії. Початкова назва – Біляківська – пов’язана з ім’ям власника садиби, сотника Ніжинського полку Біляка. Роменська дорога отримала свою назву за напрямком до міста Ромни. Після об’єднання частин вулиці її назва пов’язана з назвою церкви. Радянська назва – 1 Травня – походить від свята Міжнародного дня солідарності трудящих.

Автор: Сергій Зозуля, завідувач відділу «Музей історії Ніжина» Ніжинського краєзнавчого музею ім. Івана Спаського.