Багаторічний і складний конфлікт, що розгорнувся навколо ключового зернового терміналу в Одеському порту, вийшов на новий рівень. Ця справа, яка вже кілька років розглядається в українських та англійських судах, стосується великого американського інвестиційного фонду Argentem Creek Partners (ACP) та українських бізнесменів Сергія Грози й Володимира Науменка, засновників GNT Group. Останні події свідчать про те, що конфлікт вступає у свою завершальну фазу, маючи значні наслідки для інвестиційного клімату в Україні.

4 липня бізнесмен Сергій Гроза заявив про готовність погасити борги перед ACP, знайшовши потенційного інвестора. Однак, на думку експертів ринку, ця пропозиція, ймовірно, буде відхилена. Історія цього протистояння – це не лише про бізнес-відносини, а й про важливі питання довіри до інституцій та партнерства в Україні, що особливо актуально для іноземних інвесторів.

Схеми, кредити та звинувачення у шахрайстві

Ще до співпраці з Argentem Creek Partners (ACP) та отримання позик, GNT Group (до якої входить зерновий термінал Одеса через компанію “Олімпекс Купе”) мала значні прогалини у своєму фінансовому балансі. За припущеннями, ці прогалини могли виникнути внаслідок масштабних схем ухилення від сплати податків та неповернення валютної виручки. Пізніше для прикриття фінансових “дірок” були використані підроблені складські сертифікати, що імітували великі запаси зерна. За даними слідства, через фіктивні угоди з українськими компаніями (“Експосклад”, “Експо-Про”, “КК Юг-Стандарт”) значні кошти були перераховані офшорним структурам.

У 2019 році GNT Group отримала 75 мільйонів доларів від ACP. Ці кошти мали піти на викуп частки американського фермерського кооперативу та рефінансування боргів перед ЄБРР. Через два роки, у 2021 році, GNT Group позичила ще 20 мільйонів доларів у іншого американського фонду – Innovatus Structured Trade Finance. Однак, вже після повномасштабного вторгнення, обидва фонди виявили, що фінансова звітність GNT Group була сфальсифікована. Хоча американські партнери сподівалися на прозору міжнародну співпрацю, проблеми з платежами розпочалися майже відразу. Це свідчить про глибокі проблеми з довірою, які впливають на інвестиції в Україну.

Під час розслідування стало відомо, що українські партнери нібито використовували класичні схеми: вигадували причини для затримок платежів, перешкоджали перевіркам наявності зерна, маніпулювали звітністю та створювали штучні борги через фіктивні компанії. До кінця 2021 року GNT Group задекларувала дебіторську заборгованість на суму понад 160 мільйонів доларів, маючи при цьому мізерні 58 тисяч доларів готівки та великі запаси сільськогосподарської продукції лише на папері. А згодом компанія повідомила про втрату зерна на суму 120 мільйонів доларів через військові дії. Ця версія не переконала англійський суд, який засудив Сергія Грозу та Володимира Науменка до 21 місяця позбавлення волі за надання недостовірної інформації. Незважаючи на заяви про неможливість роботи, за даними арбітражного керуючого, GNT Group продовжувала продавати сільськогосподарську продукцію через афілійовані компанії, приховуючи виручку від інвесторів. Йдеться про мільйони доларів, які не дійшли до кредиторів, що є одним з ключових аспектів цього шахрайства в бізнесі.

Фіктивні банкрутства та виведення активів: Судові спори в Україні та за кордоном

З погляду іноземного бізнесу, після невдач у судах, GNT Group мала б розпочати переговори зі співінвесторами. Однак, замість цього, компанія Грози та Науменка, за твердженнями ACP, незаконно виводила активи групи-позичальника на Sunolta Group. Ця компанія, що нібито контролюється Грозою та Науменком через номінальних власників, використовувала схеми із заставою терміналу банкам для забезпечення боргів фіктивних компаній, що було прямим порушенням кредитної угоди з ACP.

Далі банки оголосили дефолт і продали заставлені активи компаніям групи Sunolta за значно заниженою вартістю, незважаючи на чинні судові рішення про арешт цих активів. Потім компанії групи Sunolta були штучно введені у процедуру банкрутства, щоб унеможливити повернення активів компанії, яка взяла позику у Argentem Creek Partners. Весь цей час Сергій Гроза та Володимир Науменко продовжували експорт зерна через структури, пов’язані з бізнесменом, якого в Україні звинувачують у контрабанді. Ці дії спричинили серйозні судові спори в Україні та за її межами.

Класичне для українського бізнесу “вирішення питань” у місцевих судах могло б завершити цю історію, але американці відмовилися з цим миритися. Протягом 2023–2024 років вони звернулися до Міністерства юстиції України та до судів Великої Британії. Обидві інституції підтвердили незаконність цих дій, що стало важливим прецедентом для захисту інвестицій в Україну.

В результаті цих дій:

1. 13 січня 2023 року Високий суд Англії видав Наказ про світовий арешт активів Сергія Грози та Володимира Науменка через ризик їхнього виведення на понад 118 мільйонів доларів.

2. У жовтні 2024 року Високий суд Англії засудив Грозу та Науменка до 21 місяця позбавлення волі за неповагу до суду, що підкреслює серйозність правопорушень.

3. У січні 2025 року Argentem Creek Partners виграла суд у Лондоні проти засновників GNT Group, де суд постановив, що вони винні майже 150 мільйонів доларів.

4. Незадовго до цього, 23 червня, правоохоронні органи України оголосили про ліквідацію злочинного угруповання, яке заволоділо 20 мільйонами доларів іноземних інвестицій. Володимиру Науменку було повідомлено про підозру, і він опинився в СІЗО.

Наслідки для довіри та майбутнього інвестиційного клімату

Пропозиція пана Грози щодо мирного врегулювання ситуації, на думку гравців ринку, навряд чи буде прийнята американською стороною. Вона з’явилася занадто пізно, коли довіра вже повністю втрачена, а публічні звинувачення лише посилили розрив. Спроби української сторони звинуватити Argentem Creek Partners у “російських зв’язках” та політичному тиску були сприйняті як особиста образа та спроба дискредитувати судові рішення.

Ймовірність позитивного рішення справи для Сергія Грози та Володимира Науменка стає дедалі менш реальною. Тому для ACP немає сенсу йти на поступки. У травні цього року американські кредитори звернули стягнення на частину активів GNT Group та продали їх новому оператору — Lavanda Group, яку очолює один з найвідоміших іноземних бізнесменів в Україні, Карл Стурен. Інвестори сподіваються, що нові фахівці відновлять порядок і повернуть їхні кошти.

Додатковим підтвердженням позиції американських інвесторів стала зустріч Президента України з представниками американського бізнесу, серед яких були і представники ACP. Цей сигнал розцінюється як демонстрація політичної підтримки інвесторів, які діють виключно у правовому полі. Справа зернового терміналу в Одеському порту та її розв’язання є важливим сигналом для міжнародної спільноти щодо готовності України захищати права інвесторів та боротися з шахрайством у бізнесі.