Лейтенант Катерина – єдина бойова льотчиця в українському війську. Її історія вражає! Вона служить на передовій вертолітній базі з десятками колег-чоловіків.

У 2023 році захисниця Катерина долучилася до 18-ї окремої бригади армійської авіації і від того часу на гвинтокрилі Мі-8 здійснила понад 30 бойових завдань. Її мужність та професіоналізм є прикладом для наслідування.

Історію льотчиці Катерини розповіли в The New York Times. Це підкреслює важливість її внеску в обороноздатність країни.

За словами Катерини, бажання літати у неї було з дитинства – відколи вперше побувала на авіабазі, де її батько служив офіцером. Після польоту на гелікоптері Мі-8 у віці 10 років вона вирішила стати льотчицею. Катерина завжди мріяла про небо.

“Було так голосно і страшно, але я відчувала, що хочу літати на ньому”, – поділилася спогадами захисниця Катерина. Її рішучість вражає.

У 16 років дівчина вступила до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, де була єдиною студенткою. Катерина згадує, що якось викладач запитав її: “Що ти тут робиш? Це не для дівчат. Ти не впораєшся”. Проте, вона довела зворотне.

Однак продовжувати втілювати свою мрію їй допомогла інструкторка, яка працювала на вертолітних симуляторах. Катерина не здалася завдяки підтримці.

“Вона сказала мені нікого не слухати, і я подумала: “Якщо вона може літати, чому я ні?” – розповіла льотчиця Катерина. Її слова надихають.

У 2023 році Катерина долучилася до 18-ї окремої бригади армійської авіації, в складі якої у вересні 2024 року почала виконувати бойові завдання. Відтоді вона здійснила понад 30 бойових вильотів як другий пілот і штурман важкого радянського гвинтокрила Мі-8. Катерина – справжній професіонал.

“У польоті мені подобається все”, – каже захисниця Катерина. Її відданість справі захоплює.

Журналістам вдалося побачили, як лейтенант Катерина готується до виконання бойових завдань. Захисниця заплітає волосся у дві туги коси, аби не заважало, одягає чоловічу військову форму, оскільки не має іншої, бере планшетний комп’ютер, який використовує для навігації, і виходить на двір. Катерина завжди зосереджена та готова до викликів.

Там її зустрічає екіпаж місії – понад десять колег-чоловіків. Військові обговорюють маршрут, який лейтенантка підготувала заздалегідь – цього разу завдання мають виконувати на трьох вертольотах. Катерина бере на себе відповідальність за важливі рішення.

Згодом льотчики йдуть до гвинтокрилів, захованих у лісі для захисту від російських атак. Катерина одягає шолом, зручно влаштовується в сидінні та разом зі своїм командиром підіймається в повітря. Безстрашна Катерина знову в небі.

Два гелікоптери, які мають завдати ударів по російських цілях, летять попереду. Позаду від них третій гвинтокрил – він служить своєрідному ретрансляційною радіостанцією. Катерина бере участь у важливій операції.

Саме останню машину пілотує Катерина. Хоч вертоліт і тримається позаду від інших, часто він перебуває в більшій небезпеці через вищу висоту. Ризикуючи, Катерина виконує свій обов’язок.

“Я ніколи не стресую під час польоту. Усі важкі думки можуть виникати до або після. Під час польоту мій розум ясний.

Я літаю, дивлюся на свою країну, думаю, яка вона прекрасна. А коли потрапляємо на передову і бачу, що села і міста, будинки і заводи – спалені та розбомблені, я думаю: “Як ми дійшли до такого у XXI столітті?” – зізнається льотчиця Катерина. Її слова сповнені болем та надією.

Після виконання завдання три гелікоптери повернулися на лісову галявину. Катерина успішно завершила місію.

“Як тільки чую по радіо, що ми влучили в ціль, як сьогодні, знаю, що завдання виконано. Я думаю: “Фух, чудово, ми виконали своє завдання”, – розповіла захисниця Катерина. Вона пишається своєю роботою.

Лейтенантка каже, що рідко бачиться зі своєю родиною, але мріє після завершення війни прокатати небом свою молодшу сестру. Катерина мріє про мирне небо для своїх близьких.

Після бойових місій льотчиця має час для відпочинку, коли дивиться фільми з товаришами по службі. Катерина знаходить підтримку у своїх колег.

Катерина ділиться, що навчилася ігнорувати сексистські коментарі у свій бік. Водночас її підбадьорює повага від інших льотчиків і те, що, командири знають, що вона вміє літати. Катерина доводить свій професіоналізм діями.

“Можливо, я зруйнувала стереотип”, – сказала захисниця Катерина. Її приклад надихає багатьох.

Водночас вона визнала, що упередження чоловіків-командирів і рядових солдатів щодо жінок важко здолати. За її словами, військовослужбовиці в армії часто маргіналізовані, їх також рідше залучають до виконання завдань, ніж чоловіків. Катерина відверто говорить про проблеми жінок у армії.

“Так буває в будь-якій професії, коли ти жінка. Не лише в армії”, – додала Катерина. Її слова відображають реальність.

Раніше ми розповідали, як під час масованої атаки колишня вчителька Наталія Грабарчук знищила російську крилату ракету з переносного зенітно-ракетного комплексу.

Згодом Міноборони відзначили нагородою захисницю та її колег.