Історія їх вчинки не забуде,Героїв пам’ятатимемо ми, Одвічна шана від нащадків буде, Вони у нашій пам’яті завжди. Найкращих ми втрачаємо синів, Відважних, молодих і зовсім юних, На Війні кожен смерть із них зустрів, Шкода найкращих, сильних і розумних…
Рік тому, 16 серпня, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність при виконанні бойового завдання, загинув наш земляк Роман Іванович Кривенький. Нічим не розрадити рідних та близьких Воїна, загиблого у пеклі війни, у якого попереду мало б бути довге і щасливе життя, якби не війна. Не пробачимо. Біль батьків за сина, якого вбили на війні… біль родини. В цій біді немає байдужих. Це наш спільний біль, спільна втрата і спільне горе. Герої не вмирають, вони просто відходять у вічність і захищають нас з Небес. Їхня душа відчувається в кожному нашому подиху, в кожному стукоті серця. Вони залишаються з нами – щоб ми пам’ятали, якою ціною заплачено за кожний ранок, за кожний день.

Вічна пам’ять та СЛАВА українському Захиснику.
Пам’ять про нашого Воїна живе у серцях кожного
Герої не вмирають!
Олександр Церковний
Василь Тодеренчук