Пам’ять про героїв: Ананій Тимощук та його онук Дмитро Луцик

Спогади про ветерана Другої світової війни Тимощука Ананія Юхимовича, 1926 року народження, корінного жителя села Баківці, є важливою частиною нашої історії. Його життя – це приклад мужності та відданості своїй землі. Родина Тимощука проживала на хуторі Застав’я, де зараз лише криниця, яку місцеві називають «Ананькова криниця», нагадує про минуле.

У 1940 році сім’я Ананія Юхимовича була вивезена до Сибіру, а згодом до Казахстану. Саме там, у віці вісімнадцяти років, його застала війна. Молодих хлопців ешелоном відправили під Вітебськ, де Ананій Юхимович проявив себе як відважний воїн.

Служив Ананій Юхимович у 938-му стрілецькому полку. Його героїзм особливо проявився під містечком Лепель, де він разом із побратимами визволяв місто від німецьких загарбників. За цей подвиг, а саме за знищення ворожої засідки, Ананій Тимощук отримав Орден Слави. Проте, 4 липня 1944 року, він отримав тяжке поранення в живіт та ліву руку. Після лікування в госпіталі, у січні 1945 року, він повернувся додому.

Повернувшись у рідне село Баківці, Ананій Юхимович одружився з дівчиною Валею, з якою виростив трьох дітей. Все своє життя він пропрацював на ветеринарній дільниці в Баківцях, звідки і пішов на заслужений відпочинок. Останні роки проживав з донькою Мілентиною. Помер Ананій Юхимович у 2010 році, проживши 84 роки.

На жаль, трагічна доля спіткала і його онука, Луцика Дмитра Івановича, який загинув, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України у російсько-українській війні. Його героїчна смерть нагадує нам про високу ціну, яку ми платимо за свободу.

Пам’ять про Ананія Юхимовича Тимощука та Дмитра Івановича Луцика назавжди залишиться в наших серцях. Вони – приклад мужності, героїзму та відданості своїй Батьківщині. Слава Україні! Цей текст підготувала бібліотекар села Баківці, Оксенюк Ірина, зберігаючи пам’ять про героїв для майбутніх поколінь.