ІСТОРІЇ НЕСКОРЕНИХ: ІВАН КАСЮК – ГЕРОЙ З КЛУБІВЦІВ

Нащадок славетних лицарів, 38-річний воїн Іван Касюк з Клубівців, назавжди увійшов в історію України як справжній захисник. Його життя, сповнене любові до родини, праці та Батьківщини, стало прикладом незламності духу.

Народившись 8 червня 1984 року, Іван зростав спокійною та вдумливою дитиною. У шкільні роки він виявляв неабиякий хист до природничих наук та креслення, а вільний час присвячував риболовлі, збиранню грибів та допомозі матері в домашніх справах. Його любов до кулінарії дозволяла тішити близьких смачними стравами, зокрема, незабутніми сирниками з шоколадом.

Історія родини Касюків нерозривно пов’язана з боротьбою за незалежність України. Дід Івана по материнській лінії був вояком УПА, а його прадід та брат діда також брали участь у національно-визвольних змаганнях. Ця героїчна спадщина глибоко вкорінилася в серці хлопця, формуючи його патріотичне світосприйняття. Його мати, Ганна, завжди наголошувала на важливості пам’яті про боротьбу предків.

Після закінчення школи Іван вирішив опанувати професію водія, попри хвилювання матері, яка знала про небезпеку цієї роботи. Його щире прагнення сісти за кермо врешті-решт здобуло її згоду. Півтори роки навчання в автошколі забезпечили його правами на керування вантажним транспортом. Хоча одразу знайти роботу за фахом не вдалося, Іван не стояв на місці: разом з другом виготовляв дерев’яні будиночки, а згодом працював у будівельній компанії.

У 2005 році Іван вступив до лав Збройних Сил України, де служив водієм-електриком. Цей досвід став лише першим кроком на шляху до подальшого професійного розвитку. Він не боявся важкої праці, адже змалечку допомагав матері на заробітках у Польщі. З часом Іван став водієм-далекобійником, освоївши польську мову та культуру, працював також у Німеччині.

Повномасштабне вторгнення Росії застало Івана Касюка за кордоном. Почувши про початок війни, він, не вагаючись, повернувся додому 3 березня 2022 року. Не бажаючи турбувати матір, він одразу пішов до військкомату. 26 квітня 2022 року Іван Касюк був мобілізований до 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Після навчання на Львівщині, він вирушив на Донеччину, де став водієм-електриком польового вузла зв’язку.

Іван щодня телефонівав матері, але 7 липня 2022 року, напередодні Дня Ангела, його голос звучав тривожно. Цього дня, внаслідок жорстоких артилерійських обстрілів поблизу села Івано-Дар’ївка, загинули він та шість його побратимів. Іван Касюк отримав поранення, несумісні з життям, відійшовши у вічність у день своїх іменин.

Його поховали 13 липня у рідному селі Клубівці. Посмертно захисника нагородили медаллю «Лицар бойового чину», військовою відзнакою «Хрест Героя» та орденом «За мужність» III ступеня. На знак вічної пам’яті, у Клубівцях встановлено меморіальну дошку нашому герою, Івану Касюку.