І в спогадах герої оживають…

Війна продовжує забирати найкращих синів України. Вона жорстоко стирає обличчя, які були нам дорогими, залишаючи по собі лише біль та світлі спогади. Сьогодні ми згадуємо одного з таких незламних героїв – Андрущенка Ігоря Олександровича. Він був не просто солдатом, він був променем світла, що сяяв у найтемніші часи. Його життя, присвячене захисту Батьківщини, стало прикладом мужності та самовідданості.

Ігор Андрущенко народився 3 травня 1988 року. У рідному місті він здобував освіту в Лохвицькій ЗОШ №3. Останнім часом його професійний шлях був пов’язаний з ДП «Лохвицький шлях», де він працював водієм. Та покликом серця стало служіння народу.

25 березня 2022 року Ігор був мобілізований до лав Збройних сил України. Він служив на посаді стрільця-санітара механізованого відділення, носячи звання солдата. Його відвага та готовність допомагати побратимам у найскладніших умовах були неоціненними.

21 серпня 2022 року, під час жорстоких боїв на Донецькому напрямку, що велися російськими військами, Ігор Андрущенко героїчно загинув. Його шлях був нелегким, але він завжди йшов уперед, попри смертельну небезпеку. Кожен день його життя був присвячений захисту рідної землі, кожен його вчинок – це боротьба за свободу, яку він так палко любив і за яку віддав найцінніше – власне життя. Навіть якщо ворог зміг забрати його фізично, йому ніколи не вдасться стерти пам’ять про його подвиг, яка навіки житиме в наших серцях та в пам’яті наступних поколінь.

Сьогодні ми оплакуємо втрату, але наші сльози – це не вияв слабкості, а свідчення глибокої любові та безмежної вдячності. Ми ніколи не забудемо, за що він боровся! Його жертва не буде марною. Герої не вмирають, вони продовжують жити в наших серцях, у наших молитвах, у наших мріях про мирне та світле майбутнє для України!