І В СПОГАДАХ ГЕРОЇ ОЖИВАЮТЬ….

Сьогодні, 13 жовтня 2025 року, Лохвицька громада із болем і сумом згадує ще одного Героя, який поклав своє життя, захищаючи нашу країну – Володимира Головка. Його історія – це приклад мужності та самопожертви, яким ми завжди будемо пишатися.

Володимир Головко народився 13 квітня 1970 року в місті Лохвиця. Після здобуття базової середньої освіти, закінчивши 8 класів Лохвицької школи №3, він продовжив навчання у Миргородському ПТУ. Там він здобув професію тракториста, яка стала першим кроком у його трудовій біографії. Після навчання Володимир працював на Юсківському паливному складі, вносячи свій вклад у місцеву економіку. Останні 13 років свого життя він присвятив родині та спокійному життю в селі Лука.

Проте, з початком повномасштабного вторгнення, Володимир Головко, як і багато інших українців, відчув поклик захищати свою Батьківщину. 17 січня 2023 року він був призваний до лав Збройних Сил України під час мобілізації. Солдат Володимир Головко служив мужньо та віддано, ставши на захист суверенітету та територіальної цілісності нашої держави.

Життя Героя обірвалося 13 жовтня 2023 року. Під час виконання складного бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівка, що на Харківщині, у Куп’янському районі, Володимир Головко, солдат 32-ї окремої механізованої бригади, потрапив під потужний танковий та артилерійський обстріл противника. Він отримав тяжкі поранення. Незважаючи на зусилля медиків, у госпіталі, куди його доставили з вибуховими травмами, серце нашого земляка, Володимира Головка, навіки завмерло. Його подвиг – це частина великої історії боротьби України за свою свободу.

Ім’я Володимира Головка навіки вписане в історію Лохвицької громади. Пам’ять про нього житиме у серцях тих, хто мав честь знати його особисто, хто цінує його відвагу та жертовність. Його приклад надихатиме майбутні покоління.

Вічна пам’ять і шана тим, хто оберігає наш спокій навіть після свого останнього бою. Володимир Головко – назавжди в наших серцях.