Знову сумна звістка для Теофіпольщини.

Війна продовжує забирати найкращих. 15 березня 2025 року, захищаючи Україну від російського агресора на Харківщині, загинув Нікулін Іван Миколайович, 1974 року народження, житель села Святець. Іван проявив надзвичайну стійкість та мужність у бою, але ворожий обстріл обірвав його життя.

Смерть Івана – це невимовний біль та непоправна втрата для його родини, друзів, усієї громади Теофіпольщини та всієї України. Він віддав найцінніше – своє життя – за нашу свободу і незалежність.

Ми низько схиляємо голови в глибокій скорботі та розділяємо гіркий біль родини загиблого Героя. Щирі співчуття рідним та близьким Івана Миколайовича. Нехай світла пам’ять про нього залишиться назавжди в наших серцях.

[Перехід до наступного абзацу з акцентом на прощання та вшанування пам’яті]

Про зустріч та поховання Героя буде повідомлено додатково. Ми вшануємо пам’ять Івана гідно, віддавши йому останню шану. Його подвиг назавжди залишиться в історії Теофіпольщини.

[Додавання слів про необхідність підтримки родини та допомоги]

У ці важкі часи ми повинні об’єднатися та підтримати родину загиблого воїна. Необхідно надати їм усю можливу допомогу та підтримку. Пам’ятаймо про кожного, хто віддав своє життя за Україну. Вічна пам’ять і слава Герою!

[Розширений абзац з додатковою інформацією та закликом до єдності]

Війна – це страшне випробування для нашої країни. Кожен день ми втрачаємо найкращих синів та дочок України. Ми повинні пам’ятати про їхній подвиг та продовжувати боротися за нашу свободу. Нехай пам’ять про Івана Нікуліна, як і про всіх загиблих героїв, надихає нас на боротьбу та перемогу. Наша єдність – наша сила! Слава Україні! Героям слава!