І знову гірка звістка, що пронизує серце болем. Сьогоднішній ранок приніс нам сумну новину: Борзнянщина втратила ще одного свого сина. 13 жовтня 2024 року, в нещадній боротьбі за свободу та незалежність нашої України, загинув вірний син своєї землі, житель села Кинашівка – ЛОБОДА В’ячеслав Андрійович.

В’ячеслав Андрійович, мужній воїн, народився 16 березня 1977 року саме в Кинашівці. Він здобув освіту, закінчивши 8 класів місцевої школи, після чого проходив строкову військову службу, віддано захищаючи Батьківщину. Його трудовий шлях був різноманітним: він працював у колгоспі, присвятив 12 років монтерській справі на «Укрзалізниці», а останнім часом з відзнакою працював трактористом у ТОВ «АР Борзна». Особливо йому подобалося працювати на землі, він з любов’ю займався її обробітком. Його захоплення технікою було загальновідомим; до В’ячеслава Андрійовича часто зверталися за допомогою, адже він умів вправно працювати з різними механізмами, завжди знаходив час для вдосконалення своїх навичок та допомагав іншим у ремонті чи налагодженні.

24 травня 2024 року В’ячеслав Андрійович був мобілізований на військову службу Третім відділом Ніжинського РТЦК та СП. Він з гідністю та сумлінням виконував свій військовий обов’язок перед державою, мужньо захищаючи рідну землю від жорстокого російського агресора. В’ячеслав Андрійович був не лише відважним воїном, але й люблячим сім’янином, турботливим сином, люблячим чоловіком та дбайливим батьком двох доньок. Його доньки назавжди запам’ятають свого тата як справжнього Героя та Патріота України. Для багатьох друзів та колег він був доброю, щирою, працьовитою людиною та надійним товаришем.

На жаль, жодні слова не можуть загоїти глибоку рану в серці від втрати найріднішої людини. Смерть близької людини – це величезне випробування. У цей надзвичайно важкий час ми поділяємо горе родини Лобода та схиляємо голови в глибокій скорботі.

Нехай світлий і добрий спомин про В’ячеслава Андрійовича буде сильнішим за смерть і назавжди залишиться в серцях його рідних, близьких, колег, бойових побратимів та всіх, хто його знав, любив і шанував. Низький уклін у скорботі. Нехай душа Захисника України знайде вічний спокій.

Вічна пам’ять і слава В’ячеславу Андрійовичу! Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях!