І ЗНОВУ ПРО СКАЗ: ЩО ВАЖЛИВО ЗНАТИ

Сказ – це надзвичайно небезпечне вірусне захворювання, яке вражає всіх теплокровних тварин та людину. Воно характеризується гострим перебігом, серйозним ураженням нервової системи і, на жаль, завжди закінчується летально, якщо не вжити відповідних заходів. Тому знання про профілактику та першу допомогу при підозрі на сказ є життєво важливими.

Що робити, якщо вас вкусила чи подряпала тварина?

Якщо вас вкусила або подряпала бездомна чи дика тварина, чия історія вакцинації невідома, першочерговим кроком є негайне промивання рани чистою водою з милом. Після цього слід терміново звернутися за медичною допомогою до найближчого пункту надання медичної допомоги або до свого сімейного лікаря. Лікар проведе оцінку ситуації та, за необхідності, призначить курс вакцинації від сказу. Важливо розуміти, що навіть потрапляння слини незнайомої бездомної або дикої тварини на пошкоджену шкіру може бути показанням для початку лікування. Вакцина від сказу (антирабічна) є високоефективною і запобігає розвитку захворювання у 96–99% випадків, якщо її введено вчасно.

Курс вакцинації та антирабічний імуноглобулін

У разі підозри на інфікування людини сказом, призначається негайне введення антирабічної вакцини. Стандартний курс включає кілька щеплень: перше – у день звернення до лікаря (0-й день), а наступні – на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й та 90-й дні. Вакцина залишається ефективною, якщо курс лікування розпочато не пізніше 14-го дня з моменту укусу або потрапляння слини на пошкоджену шкіру. Цікаво, що курс імунізації може бути призначений навіть через кілька місяців після контакту з потенційно інфікованою твариною.

У випадках небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), при множинних або дуже глибоких поодиноких укусах, потраплянні слини на слизові оболонки, а також при ушкодженнях, завданих хижими тваринами, кажанами чи гризунами, коли існує ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини може застосовуватися людський антирабічний імуноглобулін. Інкубаційний період може скоротитися до 7 діб, що менше, ніж час, необхідний для вироблення поствакцинального імунітету. Якщо з моменту контакту із твариною минуло більше трьох діб, введення антирабічного імуноглобуліну вже не практикується.

Своєчасне введення вакцини є надзвичайно важливим, адже ефективного лікування сказу після появи симптомів не існує. Профілактика – єдиний шлях до порятунку.

Профілактика сказу: відповідальність власників тварин

Важливо усвідомлювати, що укуси домашніх тварин, які не були вакциновані проти сказу, несуть таку ж небезпеку, як і укуси диких. Запобігти захворюванню цілком реально. Для цього необхідно щорічно вакцинувати домашніх улюбленців (котів, собак), уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами (безпритульними та дикими), дотримуватися правил утримання тварин та, що найголовніше, негайно звертатися за медичною допомогою у разі будь-якого ризику, ще до появи симптомів.

У системі охорони здоров’я кожної області функціонують спеціалізовані центри антирабічної допомоги. Ці центри забезпечені необхідними вакцинами, а лікарі надають кваліфіковану медичну допомогу пацієнтам, які звертаються з приводу укусів, подряпин чи ослинень тваринами. Вони проводять первинну обробку ран та призначають курс антирабічних щеплень за необхідності. Ваш сімейний лікар також може надати консультацію та скерувати до відповідного центру.

Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб