І ЗНОВУ ПРО СКАЗ: ЩО ВАЖЛИВО ЗНАТИ

Сказом, або гідрофобією, є смертельне вірусне захворювання, що вражає центральну нервову систему. Переважно передається через укус інфікованої тварини, найчастіше – собаки, лисиці, кажана або навіть домашнього кота. Незважаючи на те, що це захворювання є невиліковним на пізніх стадіях, його можна ефективно попередити за допомогою своєчасного щеплення. Особливу увагу варто приділити профілактиці сказу, адже це єдиний надійний спосіб захисту.

Симптоми сказу

Перші ознаки сказу можуть бути неспецифічними і включати лихоманку, головний біль, загальну слабкість, а також свербіж або незвичні відчуття в місці укусу. З часом вірус поширюється до головного мозку, викликаючи серйозні неврологічні розлади. У хворого можуть з’явитися агресивність, судоми, параліч, галюцинації, а також характерна боязнь води (гідрофобія) через спазми горла при спробі пити. У такому стані захворювання на сказ майже завжди призводить до летального результату.

Передача сказу та шляхи зараження

Вірус сказу міститься в слині інфікованих тварин. Основним шляхом передачі є укус, коли заражена слина потрапляє в рану. Однак, зараження можливе і через подряпини, або при попаданні слини на слизові оболонки (очі, ніс, рот) чи пошкоджену шкіру. Особливу небезпеку становлять дикі тварини, які можуть здаватися спокійними, але бути переносниками вірусу. В Одеській області, як і в інших регіонах, завжди існує ризик контакту з потенційно інфікованими тваринами, тому запобігання сказу є критично важливим.

Профілактика сказу: Перш за все – щеплення

Єдиним надійним методом запобігання сказу є щеплення від сказу. Вакцинація проводиться за наступними показаннями:

• Після контакту з підозрілою на сказ твариною (курсується антирабічна вакцинація).
• Профілактичне щеплення для груп ризику (ветеринари, мисливці, працівники лісових господарств, туристи, які відвідують неблагополучні регіони).

Курс щеплень розробляється лікарем відповідно до ступеня контакту та епідеміологічної ситуації. Важливо пам’ятати, що навіть якщо ви впевнені, що тварина здорова, але був факт укусу чи подряпини, необхідно негайно звернутися до травмпункту. Запобігання сказу – це відповідальність кожного. Не ризикуйте своїм життям та життям близьких. Не займайтеся самолікуванням і не ігноруйте потенційну небезпеку.

Що робити при підозрі на сказ?

Якщо вас укусила або подряпала тварина, особливо дика або незнайома домашня, негайно промийте рану великою кількістю проточної води з милом, а потім обробіть її антисептиком (наприклад, спиртом або йодом). Після цього якомога швидше зверніться до найближчого травмпункту або медичного закладу. Лікар проведе огляд, оцінить ризик і, за необхідності, призначить курс антирабічних щеплень. Не варто недооцінювати небезпеку сказу, адже наслідки можуть бути фатальними. Турбота про своє здоров’я та своєчасне звернення за медичною допомогою – це найважливіше у боротьбі з цим небезпечним захворюванням.