Сказ – це особливо небезпечне вірусне захворювання, яке вражає всіх теплокровних тварин та людину. Воно характеризується гострим перебігом, ураженням центральної нервової системи і, на жаль, завжди закінчується летально, якщо не вжити відповідних заходів. Своєчасна вакцинація від сказу та правильні дії у випадку контакту з потенційно інфікованою твариною є ключовими для запобігання цьому небезпечному захворюванню.

Що робити, якщо вас вкусила чи подряпала дика або безпритульна тварина?

У випадку укусу або подряпини від бездомної чи дикої тварини, чий статус вакцинації невідомий, першочерговим кроком є негайне промивання рани проточною водою з милом. Після цього необхідно терміново звернутися по медичну допомогу до найближчого пункту надання допомоги або до свого сімейного лікаря. Медичний працівник проведе оцінку ризику і, за необхідності, призначить курс вакцинації від сказу. Важливо пам’ятати, що навіть потрапляння слини інфікованої тварини на пошкоджені ділянки шкіри може бути підставою для початку лікування. Антирабічна вакцина є високоефективною, запобігаючи розвитку сказу у 96–99% випадків.

У разі підтвердженого інфікування сказом, негайне введення антирабічної вакцини є обов’язковим. Курс вакцинації передбачає кілька щеплень: перше – у день звернення до лікаря (0-й день), а наступні – на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й та 90-й дні. Вакцина від сказу є ефективною, якщо курс розпочато не пізніше 14 днів від моменту укусу чи потрапляння слини на шкіру. Іноді курс імунізації може бути призначений навіть через кілька місяців після контакту з інфікованою твариною, що підкреслює важливість консультації з лікарем.

Особливу увагу слід приділяти випадкам небезпечних укусів: у ділянку обличчя, шиї, голови, пальців рук, промежини. Також це стосується множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, потрапляння слини на слизові оболонки, будь-яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами та гризунами. У таких ситуаціях, коли існує ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини, може застосовуватися людський антирабічний імуноглобулін. Якщо з моменту контакту із твариною минуло більше трьох діб, антирабічний імуноглобулін зазвичай не застосовують. Інкубаційний період сказу може скоротитися до 7 діб, що менше, ніж час, необхідний для формування поствакцинального імунітету. Тому вчасне введення вакцини є надзвичайно важливим, адже специфічного лікування сказу після появи симптомів не існує.

Нагадуємо, що укуси домашніх тварин, які не були щеплені проти сказу, несуть таку ж небезпеку, як і дикі. Запобігти захворюванню цілком можливо. Для цього необхідно щорічно вакцинувати домашніх улюбленців (котів, собак), уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами (безпритульними та дикими), дотримуватися правил їх утримання та, найголовніше, негайно звертатися за медичною допомогою при будь-яких підозрах чи контактах, не чекаючи появи симптомів.

В системі охорони здоров’я України визначені спеціалізовані центри антирабічної допомоги на рівні медичних закладів кожної області. Ці центри забезпечені необхідними вакцинами, а лікарі готові надавати кваліфіковану медичну допомогу пацієнтам, які звертаються з приводу укусів, подряпин чи ослинень тваринами. Вони проводять первинну обробку ран та призначають відповідний курс антирабічних щеплень за необхідності. Дізнатися про найближчий центри антирабічної допомоги можна за посиланням.