Сказ – це надзвичайно небезпечне вірусне захворювання, яке вражає всіх теплокровних тварин та людей. Воно характеризується гострим перебігом, ураженням нервової системи і, на жаль, завжди закінчується летально. Тому профілактика та швидке реагування на можливе зараження сказом є критично важливими для збереження життя.

Що робити, якщо вас вкусила або подряпала тварина?

У разі укусу чи подряпини від бездомної або дикої тварини, чий статус вакцинації невідомий, необхідно негайно промити рану водою з милом. Після цього терміново зверніться по медичну допомогу до найближчого медичного закладу або до свого сімейного лікаря. Медичний працівник зможе оцінити ризик та, за необхідності, призначити курс вакцинації від сказу. Важливо пам’ятати, що навіть потрапляння слини незнайомої бездомної чи дикої тварини на пошкоджену шкіру може стати причиною для початку лікування. Вакцинація від сказу (антирабічна) є високоефективною та запобігає розвитку хвороби у 96–99% випадків.

У разі підтвердженого інфікування людини сказом, негайне введення антирабічної вакцини є обов’язковим. Курс вакцинації зазвичай включає кілька щеплень: у день звернення (0-й день), а також на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й та 90-й дні. Вакцина ефективна, якщо курс розпочато не пізніше 14 днів з моменту укусу або потрапляння слини на пошкоджені ділянки шкіри. Іноді курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту з потенційно інфікованою твариною.

Особливу увагу слід приділяти випадкам небезпечних укусів, таких як укуси в область обличчя, шиї, голови, пальців рук, промежини. Множинні або дуже глибокі поодинокі укуси, потрапляння слини на слизові оболонки, а також будь-які ушкодження, завдані хижими тваринами, кажанами чи гризунами, несуть ризик короткого інкубаційного періоду. У таких ситуаціях, окрім вакцини, може застосовуватися людський антирабічний імуноглобулін. Інкубаційний період сказу може скоротитися до 7 днів, що є меншим за час вироблення поствакцинального імунітету. Якщо з моменту контакту з твариною минуло понад три доби, введення антирабічного імуноглобуліну вже не проводиться.

Своєчасне введення вакцини є надзвичайно важливим, оскільки на сьогоднішній день лікування сказу в уже розвиненій стадії хвороби не існує. Важливо пам’ятати, що укуси домашніх тварин, які не були щеплені проти сказу, становлять таку ж небезпеку, як і укуси диких. Запобігти захворюванню цілком можливо. Для цього необхідно щорічно вакцинувати домашніх улюбленців (котів, собак), уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами (безпритульними та дикими), дотримуватися правил їх утримання та завжди звертатися за медичною допомогою при перших ознаках можливого зараження.

У системі охорони здоров’я України на рівні медичних закладів кожної області визначені центри антирабічної допомоги. Ці центри забезпечені необхідними вакцинами, а їхні лікарі надають кваліфіковану медичну допомогу пацієнтам, які звертаються з приводу укусів, подряпин чи ослинень тваринами. Вони проводять первинну обробку ран та призначають відповідний курс антирабічних щеплень за потреби, що є ключовим кроєм у боротьбі з цим смертельним захворюванням.

« повернутися