Пам’яті Героя: Вшанування Олександра Криворучка у Пиріжній

“І як лише ті серця витримують – серця матерів, які втратили дітей?” Це питання, що не має простих відповідей і не піддається логіці. Мабуть тому, що любов більша, ніж біль. Або вони стають останніми носіями тієї безумовної любові і тримають пам’ять не через гучні слова, а тихо, безкорисно, свято, до останнього подиху.

На жаль, реалії сьогодення змушують нас знову і знову зустрічатися з родинами, що втратили своїх найрідніших. Цього разу наша щемлива зустріч — із сім’єю, яка втратила сина і брата — КРИВОРУЧКА ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСІЙОВИЧА.

24 липня у селі Пиріжна відкрили пам’ятну дошку герою, який поліг на полі бою. Історія Олександра — це історія не лише про подвиг, а й про глибоку трагедію. Родина не змогла попрощатися з Олександром за християнськими обрядами, адже ситуація через щільний обстріл була надзвичайно важкою, і останків військового не було змоги дістати з поля бою. Немає у матері клаптику землі, під якою лежить тіло її бездиханної дитини, немає куди прийти, принести квіти, привітатися, поговорити… Це новий, невимовний рівень втрати і скорботи.

Цього дня до центру села Пиріжна прийшли рідні та близькі Олександра, земляки, представники влади, освітяни, військові, щоб віддати шану великому українцю, яким він став завдяки своєму подвигу. Всі добре знають Криворучка Сашу, тому на мітингу згадували, яким він був.

Народився Олександр 11 вересня 1983 року в с. Першотравневе, а навчався вже в Пиріжнянській школі. Здобував освіту в Крижопільському та Кодимському ПТУ. Служив у прикордонній державній службі України, де за спецзавдання по охороні державного кордону на острові Тузла отримав нагороду «Відмінний прикордонник». Батьки отримали лист-подяку від командування за сина. Брав участь в АТО, після чого повернувся, жив і працював у Києві. З початком повномасштабного вторгнення росії, 26.02.2022 року, Олександра долучився до захисту Батьківщини, був зарахований на службу до в/ч 7376 сержантом, призначений командиром стрілецького відділення. Брав участь в обороні Києва та звільненні міст і селищ Київської області. Військове формування охороняло Чорнобильську зону під час окупації та звільнення українських земель. За винятковий внесок у захист своєї країни був нагороджений медаллю «Захисник рідної землі».

Далі розпочалося найстрашніше. 10.04.2023 року родина отримала сповіщення, що Олександр зник безвісти під час виконання бойового завдання 06.04.2023 року. Через деякий час сім’ї було надано Акт розслідування, який засвідчив, що головний сержант Криворучко Олександр Олексійович загинув у бою під час наступальних дій в районі н.п. Васюківка-Сакко і Ванцетті Бахмутського району Донецької області від мінометного обстрілу, отримавши поранення, несумісні з життям.

Указом Президента України №358/2025 Олександра нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Відкрили пам’ятну дошку воїну найрідніші – мати Марія Авксентіївна, сестри – Оксана і Марина.

Згадаємо з великою шаною та повагою ще п’ять імен Героїв – мешканців села Пиріжна:

СІРИЙ ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ, с. Пиріжна, 28.07.1996-11.09.2022
НИКИФОРЧУК ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ, с. Пиріжна, 15.02.1987-11.05.2023
ПИСАРІВСЬКИЙ РУСЛАН, с. Пиріжна, 07.03.1983 – 07.06.2023
СОЛОДОВНИК СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 02.09.1993-18.08.2023
БУРДЕЙНИЙ ІВАН АНАТОЛІЙОВИЧ, 08.10.1971-09.09.2024

Подвиг кожного воїна ніколи не повинен бути забутим! Ви — навіки в пам’яті, навіки в серцях!

Слава Україні! Героям слава!