Їхні життя – приклад для нащадків: у Лебединській громаді вшанували людей похилого віку

У Лебединській міській територіальній громаді з нагоди Міжнародного дня людей похилого віку відбулося урочисте вшанування її шанованих старших жителів. Виконуюча обов’язки міського голови Світлана Горошко та начальник управління праці та соціального захисту населення Лебединської міської ради Валентина Губська від імені всієї громади висловили глибоку вдячність представникам старшого покоління, які все своє життя присвятили чесній праці та служінню суспільству. Ці люди є справжнім прикладом для всіх нас.

Наша громада пишається багатьма поважними літніми людьми, чиї імена золотими літерами вписані в літопис праці, гідності та людяності. Серед них – Василь Семенович Гніденко, Варвара Панасівна Костюкова та Ірина Юріївна Фіголь. У цей особливий День людей похилого віку керівники громади завітали до них особисто, щоб висловити слова щирої вдячності та сердечні привітання. Вони вшановували їхні багаті життєві історії та незламний приклад відданості рідному краю.

Василь Семенович Гніденко, народжений у 1938 році, є уособленням працьовитості та невтомності українського селянина. Після проходження військової служби в армії, він понад 40 років сумлінно трудився трактористом на сільськогосподарських підприємствах свого рідного села Михайлівка. Його руки знали важку селянську працю, а його характер відзначався витримкою та незламною гідністю. Василь Семенович завжди був людиною, яка, без зайвих слів, робила найважливіше – працювала заради хліба, заради добробуту своєї родини та всієї громади. Такі люди, як він, є справжніми невидимими героями щоденного життя, завдяки яким село трималося, розвивалося та квітло.

Варвара Панасівна Костюкова – це людина, яка безмежно віддала своє серце дітям. Народившись у 1934 році в селі Сула, вона закінчила Лебединське педагогічне училище з відзнакою і свідомо обрала шлях вчителя. Все своє життя вона присвятила навчанню та вихованню особливих дітей – школярів з вадами слуху. Для них Варвара Панасівна стала не просто педагогом, а справжнім другом, надійною підтримкою та наставником. Її ім’я згадують з любов’ю і глибокою вдячністю ті, кому вона допомогла відчути радість пізнання, повірити у власні сили та знайти своє місце у житті.

Ірина Юріївна Фіголь, 1940 року народження, втілює в собі шляхетність і самовідданість професії лікаря. Ще з дитинства вона мріяла стати медиком і наполегливо працювала над здійсненням цієї мрії, успішно закінчивши Івано-Франківський медичний інститут. Разом зі своїм чоловіком вона присвятила все своє життя служінню медицині, працюючи в населених пунктах Василівської сільської ради (нині – Василівський старостинський округ). Її завжди зустрічали з радістю і повагою у кожній оселі. Для багатьох вона була не лише лікарем, а й мудрим порадником і справжнім другом. Її дочки продовжили батьківську медичну справу, ставши лікарями, а сьогодні Ірина Юріївна з гордістю спостерігає за успіхами своїх онуків. Це жінка, яку люди пам’ятають і цінують за виняткову людяність, чесність та безмежну відданість обраній справі.

Під час теплих зустрічей та привітань виконуюча обов’язки міського голови Світлана Горошко особливо підкреслила, що навіть у часи найважчих випробувань, повномасштабної війни та попри свій поважний вік, наші старші земляки залишаються непохитним прикладом сили духу, витримки та гідності. Вони зберігають ясність розуму, підтримують добру фізичну форму та не втрачають життєлюбства. Вони вірять у краще майбутнє і щиро сподіваються на якнайшвидше настання миру в рідній Україні.