Їх взяв Господь, щоб ангелами в раю
В його садах довічно проживати.
Вони завжди залишаться в строю,
Про них народ пісні буде співати.

💔 Рік, як безжальна війна забрала Василя Васильовича Вікірюка – гордість громади, незламного воїна, відданого сина України. Він не вагався, коли Батьківщина покликала, і з квітня 2022 року віддано стояв на її захисті. 19 березня 2024 року під час запеклого бою біля селища Терни на Донеччині його життя обірвалося… Пам’ять про Василя Вікірюка живе у серцях рідних, побратимів, у кожному, хто знав його силу, мужність і людяність. Він був прикладом справжнього героя, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Його подвиг назавжди залишиться в історії нашої країни.

🖤 20 березня, двома роками раніше, у запеклому бою під Загальцями на Київщині зник безвісти Василь Васильович Рудей. Три довгі роки невимовного болю, очікування, надії на диво… І лише нещодавно він повернувся додому – знайшов вічний спочинок на рідній землі, яку захищав до останнього подиху, не думаючи про страх, а лише про обов’язок і честь. Василь Рудей був щирим патріотом, безстрашним воїном, вірним другом, люблячим чоловіком і батьком – і таким залишиться в наших серцях назавжди. Його самовідданість та мужність заслуговують на найвищу шану.

🇺🇦 Два Герої. Дві долі, що навіки вплелися в історію громади та України. Вони не просто воювали – вони виборювали життя для нас, нашої землі, нашої свободи. Вони боролися за мирне майбутнє для всіх українців. Ми повинні завжди пам’ятати про їхній подвиг і вшановувати їхню пам’ять. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях.

🙏 Сьогодні ми схиляємо голови в шані та вдячності. Вічна пам’ять і слава вам, Герої! Ви з нами – у наших думках, у наших серцях, у наших молитвах… Ми ніколи не забудемо про тих, хто віддав своє життя за Україну. Їхній подвиг надихає нас на боротьбу за краще майбутнє.

🕯 Пам’ятаємо. Шануємо. Дякуємо за захист.💙💛