Конституція України гарантує рівність між чоловіками та жінками в усіх сферах суспільного життя, зокрема у сфері працевлаштування та протягом усієї трудової діяльності.

Законодавство визначає відсутність будь-яких привілеїв або обмежень, включаючи ті, що базуються на статі. Рівні права жінок та чоловіків забезпечуються наданням всім однакових можливостей у праці та винагороди за неї, а також створенням державою умов для повного здійснення громадянами права на працю та гарантуванням рівних можливостей у виборі професії та виду трудової діяльності.

Принцип рівності трудових прав жінок і чоловіків також закріплено в Кодексі законів про працю України. Наприклад, статті 21 та 22 встановлюють, що наша держава забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від статі. Не допускається будь-яке пряме або непряме обмеження прав або встановлення прямих або непрямих переваг під час укладення, зміни, припинення трудового договору, що залежить від статі.

Трудове законодавство зобов’язує роботодавців забезпечувати жінкам і чоловікам рівні права та можливості у працевлаштуванні, просуванні по службі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці. Роботодавці також мають забезпечувати можливість поєднувати трудову діяльність із сімейними обов’язками, здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці, вживати всіх заходів для забезпечення безпечних умов праці та запобігання випадкам сексуальних домагань.

Відповідно до норм та положень законодавства про працю, роботодавцям заборонено в рекламних оголошеннях про вакансії пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), висувати різні вимоги, віддаючи перевагу одній зі статей, вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їх особисте життя, плани щодо народження дітей тощо.

Також трудовим законодавством передбачено, що у разі колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин (наприклад, генеральна угода, регіональні та галузеві угоди, колективні договори), угоди або договори мають включати положення, що забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків, із зазначенням строків реалізації відповідних норм та положень.

Варто додати, що роботодавці можуть здійснювати певні позитивні дії, наприклад, спеціальні тимчасові заходи, спрямовані на усунення дисбалансу між можливостями жінок та чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією та законами України. Встановлюючи принцип гендерної рівності та забороняючи дискримінацію за ознакою статі, під якою розуміють будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за статтю, законодавство одночасно містить і такі правові норми, що закріплюють пільги та гарантії для жінок, зумовлені особливостями їхньої біологічної природи, зокрема репродуктивною функцією жіночого організму.

Результатом реалізації принципу рівності трудових прав жінок і чоловіків є можливість більш ефективного використання трудових ресурсів, що сприяє створенню сприятливого середовища у конкуренції за висококваліфіковану робочу силу, встановленню чітких та зрозумілих методів управління трудовим колективом, рівним та неупередженим можливостям професійного розвитку, навчання та кар’єрного зростання, а також створює умови для гармонійного поєднання трудової діяльності працівників із сімейними обов’язками.

Більше безкоштовної професійної консультативної допомоги в сфері повноважень Державної служби України з питань праці можна отримати на інформаційному порталі https://pratsia.in.ua/, а також на офіційному сайті Держпраці України.