Зростання захворюваності на сказ серед тварин у Бучанському районі викликає серйозне занепокоєння. Якщо до повномасштабного вторгнення випадки сказу були поодинокими і не щорічними, то з травня 2022 року хвороба реєструється стабільно. Лише за 8 місяців 2025 року зафіксовано 11 випадків сказу серед тварин у Бучанському районі. Серед хворих тварин – безпритульні та домашні коти й собаки, а також дикі лисиці, борсуки, куниці та навіть олень. Особливу тривогу викликає випадок зі смертю оленя від сказу наприкінці серпня в одному з міні-зоопарків села Петропавлівська Борщагівка. Відвідувачі цього міні-зоопарку, особливо ті, хто мав контакт з тваринами (подряпини, укуси, ослинення) з 16.08.2025 року до моменту загибелі тварини, повинні негайно звернутися до лікаря. Лікар визначить необхідність вакцинації проти сказу.
Сказ – це смертельно небезпечне вірусне захворювання, що вражає центральну нервову систему. Без своєчасної вакцинації летальний результат становить 100%. Будь-який ссавець може бути переносником сказу. Найчастіше джерелом зараження для людини стають домашні собаки та коти, які, своєю чергою, можуть інфікуватися від диких тварин. Після окупації кількість диких тварин, зокрема лисиць, значно збільшилася у населених пунктах району. Вони шукають їжу, контактують з домашніми улюбленцями та поширюють вірус. Особливу увагу слід звертати на змінену поведінку тварин: надмірну агресивність, збудженість, рясне слиновиділення, або навпаки – апатичність та довірливість до людей. Дикі тварини можуть рухатися мляво, дозволяти себе гладити. У хворих тварин спостерігаються випадки поїдання неїстівних предметів, безпричинна біганина, зміна голосу. Вони можуть уникати води. При будь-якому контакті з підозрілою твариною (укус, подряпина, ослинення) – негайно промийте рану великою кількістю води з милом протягом 10-15 хвилин і терміново зверніться до лікаря. Якщо лікар призначить щеплення від сказу, вкрай важливо пройти повний курс вакцинації без перерв.
Шляхи передачі сказу людині
Основний шлях передачі вірусу сказу – це укус або ослинення хворою твариною, коли вірус потрапляє в організм зі слиною. Також небезпечним є потрапляння слини на слизові оболонки очей, носа, рота, а також на пошкоджену шкіру.
Навіть подряпини від кігтів можуть бути небезпечними, оскільки тварини часто вилизують лапи, залишаючи на пазурах вірус, достатній для інфікування.
Існує ризик зараження від зовні здорової тварини, оскільки сказ може мати безсимптомний перебіг, а перші ознаки у тварин проявляються через 3-6 тижнів після зараження.
Пам’ятайте! Сказ – невиліковний і смертельний захворювання. Вакцинація – це єдиний дієвий спосіб захистити себе від цієї небезпечної хвороби та уникнути смерті.
