01 квітня 2025 року минає другий рік від дня, коли зупинилося серце нашого земляка, Павлюковича Олексія Івановича. Його подвиг у боротьбі проти російського окупанта навіки закарбувався в історії України, як приклад мужності та відваги. Вірний син України, Олексій віддав своє життя за незалежність нашої держави, демонструючи незламний дух та героїзм.

У важких боях під Бахмутом, де кожен день приносив нові виклики, Олексій проявив себе як справжній герой. Він рятував побратимів з-під обстрілів, ризикуючи власним життям, і до останнього подиху залишався вірним своєму обов’язку захищати Україну. Його самовідданість та героїзм стали прикладом для багатьох.

Ми низько схиляємо голови перед пам’яттю про Олексія Павлюковича та всіх героїв, які віддали свої життя за свободу України. Ми не можемо повернути їх до життя, але ми завжди будемо берегти пам’ять про них, передаючи її з покоління в покоління. Їх подвиг надихає нас на боротьбу та віру в перемогу.

Герої не вмирають! Світла та вічна пам’ять Олексію! Його ім’я завжди буде в наших серцях, як символ незламності та відданості Україні. Він назавжди залишиться в історії як герой, який віддав все заради нашої свободи.

Ми пам’ятаємо кожного героя, який захищав нашу землю. Їхній подвиг надихає нас на подальшу боротьбу та віру в перемогу. Слава Україні! Героям слава!