06.04.2025 року минає рік з дня смерті Захисника громади, жителя с. Тарасівка Галушки Анатолія Сергійовича. Він був з тих людей, девізом яких є фраза: хто, як не я? Анатолій Сергійович віддав своє життя, захищаючи Батьківщину, і його подвиг назавжди залишиться в пам’яті українського народу. Перебуваючи на фронті, Анатолій користувався заслуженою повагою серед побратимів. Він неодноразово повертався на передову після госпіталю, незважаючи на незавершене лікування. Анатолій демонстрував неймовірну мужність та відвагу. На жаль, важка хвороба остаточно підірвала його здоров’я, але його героїзм та самовідданість назавжди залишаться прикладом для наслідування. Ми висловлюємо щирі співчуття родині та близьким Анатолія Сергійовича. Його втрата – це велика втрата для всіх нас, для громади та для України. Пам’ять про Анатолія Сергійовича залишиться в наших серцях як символ вічної вдячності та поваги. Ми пам’ятатимемо його як ГЕРОЯ, який віддав своє життя заради того, щоб ми могли жити в мирі та безпеці. ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА СЛАВА ГЕРОЮ! Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях та в історії нашої країни. Важливо підтримувати пам’ять про таких людей, як Анатолій Сергійович, та віддавати шану їхньому подвигу. Він був справжнім патріотом, який до останнього подиху служив своїй країні. Його самовідданість та героїзм надихають нас на боротьбу та віру в перемогу. Ми маємо пам’ятати, якою ціною здобувається наша свобода, та ніколи не забувати подвиги наших героїв. Сьогодні, як ніколи, важливо об’єднуватися навколо пам’яті про тих, хто віддав своє життя за Україну. Анатолій Сергійович Галушка – один з них, і його ім’я має бути вписано золотими літерами в історію нашої незалежності. Нехай пам’ять про нього буде вічною! Нехай його героїчний вчинок стане прикладом для майбутніх поколінь. Він боровся за Україну, і ми ніколи не забудемо його подвиг. Вічна слава Герою!