Сьогодні, 7 серпня 2025 року, виповнюється перша річниця від дня загибелі мужнього Воїна, Захисника української землі – ЛЕЩУКА Тараса Анатолійовича.

Минув рік, але все ще важко повірити в цю втрату. Серце стискається так, ніби ця подія сталася лише вчора.

Лещук Тарас Анатолійович народився 7 грудня 1977 року в місті Березне, у сім’ї робітників.

У 1984 році Тарас розпочав навчання у Березнівській середній школі №2, де успішно завершив 9 класів.

3 червня 1996 року ЛЕЩУК Тарас Анатолійович був призваний до лав Збройних Сил України.

Значну частину свого життя Тарас Анатолійович присвятив військовій службі.

У 2014-2016 роках Тарас ЛЕЩУК брав безпосередню участь в антитерористичній операції. З 1 вересня 2021 року він був призваний на військову службу за контрактом Березнівським РТЦК та СП.

Тарас Анатолійович боронив нашу незалежність і волю на сході України, зокрема на Бахмутському, Куп’янському, Запорізькому напрямках. Останню військову службу він проходив в окремому штурмовому батальйоні «Да Вінчі».

Захисник загинув смертю хороброго воїна 7 серпня 2024 року, мужньо виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність, поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області.

Відповідно до Указу Президента України, за особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, ЛЕЩУК Тарас Анатолійович був нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).

Рішенням Соснівської селищної ради від 22.08.2024 №786 Тарасу Лещуку було посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Соснівської селищної територіальної громади».

Тарас був справжнім чоловіком, справжнім другом і справжнім Воїном.

В його очах жила відвага, в словах – правда, а в кожному кроці – любов до рідної землі. Він пішов добровільно, без вагань, бо знав: якщо не він, то хто? Він став щитом, не ховаючись за спини інших. Він не просив про славу, але здобув її ціною власного життя.

Його не стало, але залишилася тиша, яка говорить голосніше за слова. Залишився слід – глибокий, палаючий у пам’яті. Залишився біль і безмежна вдячність, яка ніколи не згасне.

Тарас ЛЕЩУК живе у кожному подиху вітру над полем, за яке він воював, у кожному промінчику сонця, що торкається нашої землі.

Слава Україні!

Слава її Героям!

« повернутися