О 9:00 ми вшанували хвилиною мовчання пам’ять невинних жертв трагічної події, що сколихнула Умань. Вчора місто попрощалося з двома юними життями, обірваними підступним російським ракетним ударом по багатоповерхівці. Ця подія залишила глибокий шрам на серці кожного українця.

Софії, якій нещодавно виповнилося 11 років, та її 17-річному брату Кирилу, доля відвела надто короткий шлях. Їхня родина, що походить з Луганщини, втратила не просто дітей, а все своє майбутнє. Вони стали черговими жертвами жорстокої агресії, яка не шкодує нікого, руйнуючи долі та життя.

Ця трагедія в Умані – лише один із жахливих епізодів війни. Загалом, за офіційними даними, в місті загинули 23 людини, серед яких п’ятеро дітей. Кожна втрачена душа – це незліченна рана для батьків, рідних та близьких. Це страшна ціна, яку український народ платить за свою свободу та незалежність.

Ми ніколи не забудемо тих, хто віддав своє життя через цю безглузду війну. Вічна пам’ять загиблим! Їхні імена назавжди залишаться в нашій пам’яті як символ незламності та мужності. Ця трагедія має стати нагадуванням про жахи війни та про те, чому ми повинні боротися за мирне майбутнє.

Хвилина мовчання – це не просто обряд, це вияв глибокої поваги та скорботи за тими, кого ми втратили. Це наш спосіб сказати: “Ми пам’ятаємо, ми не забудемо, ми переможемо!”.