1 жовтня місто Белз відзначило своє День міста особливою та довгоочікуваною подією — освяченням пам’ятника Великому Кобзарю, Тарасу Шевченку.✒️🕊️ Це стало справжнім національним святом, яке об’єднало минуле і сучасне, духовність і національну гордість, зміцнюючи зв’язок поколінь українців🇺🇦. Урочистості зібрали разом мешканців та гостей громади, серед яких були почесні гості: заступник голови Львівської ОВА Іван Собко, голова Шептицької РДА Андрій Дяченко, єпископ Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ владика Петро Лоза, який звершив чин освячення, а також представники духовенства ПЦУ та УГКЦ громади. Важливість події підкреслювало її співпадіння з кількома знаковими датами: Покрова Пресвятої Богородиці, День захисників і захисниць України, День українського козацтва та річниця створення Української Повстанської Армії. Особливо для Белзької громади цей день став подвійним святом – Днем міста та днем відкриття й освячення пам’ятника Тарасу Шевченку, який є незламним символом свободи, нескореності🕊️ та безмежної любові до України🇺🇦.

Урочистості розпочалися під звуки Державного Гімну України, символізуючи єдність та силу нації. Після урочистих промов пролунали духовні молитви✝️, а владика Петро Лоза звершив панахиду за полеглими Героями України. Пластуни Національної скаутської організації України зі станиці Хлівчани вшанували пам’ять загиблих, поклавши лампадки 🕯️до їхніх портретів. У ці хвилини глибокого національного піднесення кожен присутній відчував єдність поколінь та безмежну вдячність тим, хто боровся і продовжує боротися за свободу України🇺🇦.

Слово мали міський голова Белзької громади Оксана Береза, заступник голови Львівської ОВА Іван Собко, голова Шептицької РВА Андрій Дяченко та активний громадський діяч, мешканець Белза Богдан Ліщота. У своїх виступах вони наголошували на ключовій ролі Тараса Шевченка не лише як видатного поета і мислителя, а як духовного провідника нації. Його незламне слово продовжує надихати, додавати мужності та зміцнювати віру в остаточну перемогу України🇺🇦.

Зворушливим акордом урочистостей стали виступи творчих колективів, які своїми піснями та віршами вшанували пам’ять Кобзаря. Колектив «Галичанка» з НД села Жужеляни виконав пісню «Реве та стогне Дніпр широкий», вчителька Ванівської гімназії Олександра Івасенко майстерно прочитала уривок з поеми «Катерина», а ансамбль бандуристів Белзької школи мистецтв подарував щемливі мелодії, що торкалися сердець усіх присутніх. Цей виступ підкреслив нерозривний зв’язок української культури та національної ідентичності.

Пам’ятник Тарасу Шевченку в Белзі – це не просто скульптура. Це потужний символ єдності, глибокої пам’яті та незламної сили українського народу🇺🇦. Це важливий дороговказ для майбутніх поколінь, які зростатимуть у вільній та люблячій Україні. Нехай величне слово Кобзаря й надалі лунає в наших серцях, наповнюючи нас відвагою, силою духу та непохитною вірою в перемогу України🇺🇦!