1 жовтня – особливий день для України. Це Свято Покрови Пресвятої Богородиці, День захисників і захисниць України та День Українського козацтва. Ця дата глибоко символізує віру, боротьбу та пам’ять про тих, хто захищає нашу свободу. Особливо в цей день ми згадуємо героїв, які віддали своє життя за Україну, захищаючи наше майбутнє.

У селі Берлин на Тернопільщині, вшановуючи пам’ять полеглих воїнів, на фасаді місцевої школи відкрили меморіальні дошки трьом загиблим захисникам України. Це доповнення до вже встановленої минулого року пам’ятної дошки Володимиру Сеху, ще одному Герою з Берлина.

На урочисту церемонію відкриття меморіальних дощок зібралося багато людей: рідні, друзі, односельчани, вчителі та знайомі. Усі присутні схилили голови на знак глибокої поваги до подвигу тих, хто загинув, захищаючи незалежність та територіальну цілісність нашої держави. Право відкрити пам’ятні знаки надали близьким родичам полеглих Героїв. Чин освячення меморіальних дощок провели отці Андрій Чехут та Роман Кучкуда, наголосивши на важливості збереження пам’яті: “Це пам’ять, яка має жити в серці кожного з нас”.

Війна обірвала три життя, залишивши глибокий слід у серцях рідних та близьких:

🥀 Тарас Леонідович Чесноков, випускник Берлинського закладу загальної середньої освіти, був мобілізований через рік після початку повномасштабного вторгнення. Він пройшов підготовку в навчальному центрі сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного та здійснив чотири ротації в зону АТО, відважно діючи в найгарячіших точках оборони на Донеччині та Луганщині. У 2022 році Тарас знову доєднався до лав Збройних Сил України, служив водієм мінометної групи. Його життя обірвалося на Донеччині у віці 33 років. У Героя залишилися дружина та двоє дітей.

🥀 Ярослав Степанович Морозюк, мешканець села Берлин, у мирному житті займався виготовленням бруківки, а згодом працював на фірмі «Екогалич продукт». З перших днів широкомасштабного вторгнення він став до лав 103-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Його рішення було свідомим – захищати рідну землю, своїх дітей, онуків та всю Україну. Ярослав Степанович загинув 5 травня 2022 року під час виконання бойового завдання. Йому назавжди 48 років. У Героя залишилися дружина, троє дітей та онуки.

🥀 Михайло Миколайович Батюк, також випускник Берлинського ЗЗСО, служив телефоністом та лінійним наглядачем зв’язку в батальйоні матеріального забезпечення. Він ніс службу у гарячих точках фронту, відважно виконуючи свій обов’язок. Життя Михайла Миколайовича обірвалося на Бахмутському напрямку під час виконання бойового завдання. Тепер йому навіки 44 роки. У Героя залишилися дружина та двоє дітей.

Перший заступник міського голови Ірина Олеха підкреслила важливість пам’яті: «Ми повинні пам’ятати, якою ціною здобувається мирне небо над головою. Наш обов’язок — зберегти пам’ять про наших Героїв і передати її наступним поколінням».

Староста Язлівчицького старостинського округу Мирослава Заяць висловила вдячність усім, хто долучився до створення меморіальних дощок. Вона зазначила, що з початком повномасштабної війни сотні тисяч українців взяли до рук зброю, серед них і односельчани, які з честю та гідністю пішли захищати свою країну.

Вічна пам’ять Героям України!