Сьогодні, 1 липня, відзначається річниця з дня, як не стало Ігоря Юрійовича Пастуха – відважного військовослужбовця, мешканця міста Болехів, чиє життя обірвалося через непосильний тягар, що принесла війна. Ця річниця смерті є глибоким нагадуванням про приховані жертви, які несе кожен, хто стоїть на захисті своєї країни. Вшановуючи пам’ять про Ігоря Пастуха, ми згадуємо всіх, хто віддав найцінніше.

Народившись 19 травня 1967 року у Болехові, Ігор був звичайною людиною до моменту, коли його країна опинилася під загрозою. З перших днів повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, він без вагань став до лав Збройних Сил України, будучи призваним Калуським РТЦК та СП. Його відданість і мужність проявилися у службі у військовій частині А4933, де він разом з побратимами стояв на захисті свободи та незалежності держави.

Війна – це не лише прямі бойові дії та фронтові втрати. Вона проникає глибоко в душі людей, залишаючи невидимі, але надзвичайно болючі рани. Постійний стрес, біль від втрат, усвідомлення крихкості життя – все це виснажує не менше, ніж фізичні навантаження. Багатьом захисникам вдається повернутися додому фізично цілими, але внутрішні травми можуть бути руйнівними. Саме такий тягар і став фатальним для Ігоря Юрійовича. Його серце, що витримало випробування фронту, не змогло впоратися з емоційним навантаженням. Ігор Пастух помер 1 липня 2024 року у Ковельському МТМО Волинської області. Ця сумна дата – нагода вшанувати пам’ять всіх, хто постраждав від невидимих наслідків конфлікту.

Смерть цього героя – це невимовна втрата для його родини, друзів та всієї громади Болехова. На нього чекали мати, діти, онук, численні друзі та знайомі, але, на жаль, він не повернувся. Проте, пам’ять про Ігоря Юрійовича, його відданість і жертовність, продовжує жити у серцях тих, хто його знав і цінував. Його історія є частиною спільної національної пам’яті про всіх героїв, які віддали своє життя за Україну. Ми маємо пам’ятати, що війна забирає не тільки життя, але й мир, спокій та здоров’я багатьох наших співвітчизників.

Ця річниця смерті є закликом до глибокої поваги та вшанування всіх, хто пройшов через випробування. Нехай пам’ять про Ігоря Пастуха буде вічною, а його приклад відданості залишиться у наших серцях. Ми вклоняємося низько перед його мужністю та жертовністю, що стали невід’ємною частиною історії України.

Низький уклін і вічна шана нашому захиснику!