1 травня 2025 року — день, коли ми згадуємо про неймовірну силу та відвагу Збройних Сил України. Вже 1163 доби ЗСУ стоять на захисті нашого українського неба, щодня демонструючи героїзм та відданість. Ми прокидаємося з кавою в руках, знаючи, що наші воїни не сплять в окопах, охороняючи наш спокій. Ми обіймаємо своїх дітей, розуміючи, що ЗСУ місяцями не бачать своїх родин, жертвуючи особистим заради нашого майбутнього. Ми маємо дім, завдяки тому, що ЗСУ стали надійним щитом між ним і війною, захищаючи кожну оселю, кожну родину.

Матері наших захисників і захисниць щодня моляться за своїх дітей, просячи Бога про їхнє повернення додому. Діти наших героїв з дорослими очима чекають на своїх батьків, розуміючи всю важкість і важливість їхньої місії. Серця наших захисників і захисниць б’ються не тільки за себе, але й за нас усіх, за майбутнє України.

Ми відчуваємо не просто вдячність, ми відчуваємо священний обов’язок. Обов’язок жити, працювати, навчатися, волонтерити гідно, з честю і, найголовніше, пам’ятати кожного воїна, який віддав своє життя за нашу свободу. Ми повинні не тільки пам’ятати, але й робити все можливе, щоб їхня жертва не була даремною.

ЗСУ — наша справжня сила, наш щит і наша надія. Низький уклін кожному захиснику, кожній захисниці. Лише завдяки ЗСУ — ми є. Безмежна вдячність та шана.