10 березня – важлива дата для України: 160 років з дня першого публічного виконання Державного Гімну України. Цей день відзначає народження одного з ключових національних символів нашої держави, нагадуючи про його значення в історії та сьогоденні.

Саме 10 березня 1865 року, на роковинах смерті Тараса Шевченка, вперше прозвучав Державний Гімн України – музичний твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського. Ця подія стала відправною точкою у довгій історії гімну, що пройшов через випробування та утвердження.

Історія Гімну бере початок ще з 1862 року, коли Павло Чубинський написав слова, що згодом стали основою для музичного твору. Варто згадати, що 4 березня відзначалася 210-а річниця від дня народження Михайла Вербицького, автора музики Гімну, священника УГКЦ, видатного українського хорового диригента та громадського діяча. Його внесок у формування національної ідентичності важко переоцінити.

Важливим етапом в історії Гімну стало 15 січня 1992 року, коли Верховна Рада України затвердила музичну редакцію. Остаточне визнання відбулося 6 березня 2003 року, коли було ухвалено Закон «Про Державний Гімн України». Цей закон закріпив Гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплету й приспівом пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» як національний музичний символ.

Цікаво, що Гімн України вперше проголосили як державний у 1917 році в Українській Народній Республіці, але після поразки національно-визвольних змагань його виконання було заборонено. Цей факт підкреслює складну та драматичну історію боротьби за незалежність України.

Оригінали тексту та музики Гімну, написані рукою авторів, сьогодні зберігаються в Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові. Це свідчення безцінного культурного надбання, яке необхідно берегти та передавати наступним поколінням.

Слова Гімну «Душу й тіло ми положим за нашу свободу..» мають глибокий символічний зміст для українського народу. Їх пророче значення особливо відчувається після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року. Гімн став не лише піснею, а й вираженням єдності та незламності українців перед лицем агресора.

Сьогодні Гімн України залишається символом незламності нації, що особливо актуально в умовах війни. Українці, ціною власних життів, продовжують писати історію української незламності, відстоюючи державність та волю. Вони об’єднуються навколо спільної мети, вірячи, що виборюють Свободу. Віра в перемогу та майбутнє, де Гімн України лунатиме переможно над світом, як символ нескореного народу, вільної та незалежної України, надихає та додає сил.