Життя та подвиг Миколи Труби, уродженця села Кербутівка Борзнянського району (нині Височанська громада), є прикладом незламності та відданості Батьківщині. Згодом родина Миколи переїхала до Нехаївки, де пройшли його дитячі та юнацькі роки.

Мати, долаючи численні труднощі, виховувала трьох дітей. Микола, як найстарший, рано відчув відповідальність за молодших брата і сестру, ставши для них надійною опорою, фактично — другою батьківською фігурою. Він виріс сумлінним і працьовитим, завжди готовим прийти на допомогу.

Після здобуття 9 класів освіти в Нехаївській школі, юнак ухвалив рішення переїхати до дідуся і бабусі в Кербутівку. Його метою було піклуватися про літніх родичів, яким потрібна була допомога. Там же він завершив навчання у вечірній школі в Нових Млинах, поєднуючи навчання з турботою про близьких.

Після завершення строкової військової служби Микола повернувся до Кербутівки. Він оселився в рідному селі, займався господарськими справами, облаштовував своє життя, працюючи для добробуту родини.

З початком повномасштабного вторгнення, усвідомлюючи свій обов’язок перед країною, Микола Труба був мобілізований 18 липня 2024 року. Він пройшов необхідну підготовку і вирушив на східні рубежі, щоб захищати Україну від російських загарбників на Донеччині. Його мужність і самовідданість стали прикладом для багатьох.

На жаль, 10 вересня 2024 року, захищаючи українську землю, життя Миколи Труби обірвалося в результаті жорстокого ворожого мінометного обстрілу. Його загибель стала невимовною втратою для родини та всієї громади.

16 вересня 2024 року, з глибокою шаною та скорботою, захисника поховали в його рідному селі Кербутівка. Пам’ять про його подвиг назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав і цінував.

У воїна залишились найрідніші люди: його мама, вітчим, брат і сестра, які глибоко сумують за втратою.

Вічна пам’ять і слава Герою, який віддав своє життя за мирне майбутнє України!

« повернутися