10 липня в Україні вперше відзначається День вшанування загиблих медиків – день глибокої скорботи та безмежної вдячності. Ця важлива ініціатива, що була започаткована командою Відзнаки «Орден Святого Пантелеймона», має на меті зберегти світлу пам’ять про всіх медичних працівників, які поклали своє життя під час повномасштабної агресії. Вони були справжніми ангелами-охоронцями на передовій, у прифронтових населених пунктах та глибокому тилу. Їхня самовіддана праця відбувалася в надзвичайно складних і небезпечних умовах: в операційних без світла, під безперервними обстрілами, у тісних бомбосховищах, де кожен рух міг бути останнім.Цей день є нагадуванням про неймовірну ціну, яку Україна платить за свою свободу. Протягом трьох років повномасштабної війни, кількість медиків, убитих агресором, сягнула щонайменше 500 осіб. Серед них – досвідчені лікарі, віддані фельдшери, мужні бойові медики, які до останнього подиху виконували свій професійний обов’язок. Кожне ім’я, кожне обличчя – це окрема історія героїзму, жертовності та незламної віри у перемогу. Вони рятували життя, лікували рани, надавали першу допомогу під шквальним вогнем, не зважаючи на власну безпеку. Їхня професія стала їхньою місією, а місія – порятунком нації.День вшанування загиблих медиків покликаний не лише вшанувати пам’ять тих, хто пішов у вічність, але й підкреслити велич їхнього подвигу. Це день для всієї країни, аби зупинитися і подумати про величезний вклад медичної спільноти у стійкість України. Вони працювали на межі людських можливостей, часто без належного відпочинку, у постійному стресі, але завжди з єдиною метою – врятувати іншого. Їхня відвага та самопожертва є прикладом для майбутніх поколінь. Ця дата має стати щорічним нагадуванням про те, що свобода та незалежність здобуваються надзвичайно високою ціною, і що за кожним врятованим життям стоять ті, хто ризикував своїм.Пам’ятаймо їхні імена, шануймо їхній подвиг і дякуймо за їхню жертовність. Вічна і світла пам’ять загиблим медичним працівникам – справжнім героям, чий внесок у перемогу України є неоціненним. Їхня спадщина житиме у серцях мільйонів українців, які завдяки їм отримали шанс на життя. Цей день є свідченням того, що український народ ніколи не забуде своїх захисників, особливо тих, хто, несучи білий халат, став символом незламності та людяності в найтемніші часи. Їхня мужність надихає нас продовжувати боротьбу і вірити у світле майбутнє.