10 липня в Україні традиційно відзначається День вшанування загиблих під час війни медичних працівників. Ця важлива дата обрана не випадково, адже вона передує Дню Святого Пантелеймона – покровителя лікарів, якого згадують 27 липня. Ця подія є невід’ємною частиною масштабного національного проєкту “Посвіт пам’яті”, що має на меті всебічне вшанування пам’яті медиків, які віддали своє життя, самовіддано виконуючи професійний обов’язок на передовій та в тилу. Цей день – це особлива нагода висловити щиру подяку та глибоку шану всім, хто продовжує рятувати життя інших у надзвичайних обставинах, працюючи в умовах, що вимагають неабиякої мужності та стійкості. Військові медики – це не лише висококваліфіковані професіонали, а й справжні, беззаперечні герої нашого часу, чий внесок у перемогу та збереження людських життів є безцінним. Сьогодні, з глибоким сумом та особливою шаною, ми хочемо згадати про нашого земляка, чий подвиг назавжди залишиться в наших серцях. Мова йде про Леоніда Мусійовича Титечка. Він був бойовим медиком, військовослужбовцем, на якого покладалася величезна відповідальність за надання невідкладної медичної допомоги безпосередньо на місці поранення, а також за забезпечення первинної допомоги та швидкої евакуації поранених з поля бою. Його щоденна робота вимагала колосальної відданості та самопожертви, оскільки Леонід працював у надзвичайно важких, часто небезпечних умовах, жертвуючи своїм часом, здоров’ям та, зрештою, життям заради порятунку інших. Військові медики повинні бути не лише стійкими та професійними, але й милосердними, щоб ефективно виконувати свої обов’язки та надавати допомогу кожному, хто її потребує, незалежно від обставин. Саме таким – незламним і водночас чуйним – і запам’ятали Леоніда всі, хто його знав та любив. Досі не віриться, що в бою за Україну, мужньо виконавши військовий обов’язок, він загинув 5 жовтня 2023 року в с. Кліщіївка Донецької області. Леонід захищав нашу Батьківщину у складі 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка, будучи молодшим сержантом та бойовим медиком. Йому було всього 34 роки. Ми схиляємо голови перед цим справжнім героєм, який поклав своє життя за нашу свободу. Напередодні Дня вшанування загиблих під час війни медичних працівників по всій країні проводяться численні акції пам’яті, висловлюються слова подяки та вшановується мужність і самовідданість цих безстрашних людей. 10 липня, о 14:00 за київським часом, усі медичні заклади України проведуть спільну хвилину мовчання на честь тих медиків, які героїчно загинули під час повномасштабного вторгнення. На сьогодні, на жаль, відомо про 510 лікарів, медсестер та інших працівників сфери охорони здоров’я, чиї життя були обірвані війною. Вшанування загиблих медиків є нашим обов’язком, і цей зворушливий момент дозволить кожному медику згадати свого колегу, який віддав життя за Україну. У всіх закладах охорони здоров’я пролунає особливий звуковий сигнал – це буде аудіоефект серцебиття, що поступово сповільнюється і зупиняється, після чого настане урочиста хвилина мовчання. Вони були і є справжніми “ангелами війни”, чия жертовність надихає та зобов’язує. Ми дякуємо кожному, хто продовжує працювати заради життя, зберігаючи віру в мир та перемогу.