Проєкт «Посвіт пам’яті» – це глибоко зворушлива та надзвичайно важлива ініціатива Ордену Святого Пантелеймона, яка має на меті увічнити пам’ять про тих, хто стояв на сторожі життя, попри смертельну небезпеку. Цей проєкт покликаний віддати належну шану медичним працівникам, які героїчно загинули під час виконання своїх професійних обов’язків унаслідок жорстокої збройної aгpeciï російської федерації проти України. Кожен медик, що віддав своє життя, є справжнім героєм, чия самовідданість навічно закарбується в історії нашої нації. Вшанування медиків-героїв є не просто актом пам’яті, а фундаментом для майбутнього, що будується на повазі до самопожертви.

Основною метою цієї шляхетної ініціативи є збереження світлої пам’яті про незламний героїзм та безпрецедентну самопожертву медичних працівників. Вони щодня ризикували власним життям, рятуючи інших, і їхній внесок у захист нашої країни є неоціненним. Крім того, проєкт спрямований на всебічну підтримку родин загиблих медиків, які втратили своїх рідних, і потребують нашої уваги та допомоги. Формування в суспільстві глибокої поваги та вдячності до медичної професії – ще одна ключова мета. Адже саме медики є тими, хто у найважчі часи стоїть на передовій боротьби за людське життя та здоров’я. Ця повага повинна бути постійною, а пам’ять про загиблих медиків – вічною.

Сьогодні вся Україна, і зокрема Острожчина, з особливою шаною вшановує тих медиків, що віддали найцінніше – своє життя – у бою або внаслідок жорстоких наслідків війни. Їхні імена – Іванна Поліщук, Андрій Левицький, Сергій Максимчук – стали символами мужності та жертовності. Ці люди свідомо і без вагань поклали свої життя задля збереження інших, виконуючи свій професійний обов’язок до останнього подиху. Їхня пам’ять буде жити у наших серцях, адже вони є прикладом справжнього служіння та відданості. Вшанування медиків, які віддали своє життя за майбутнє України, є нашим священним обов’язком. Кожен, хто носить білий халат, заслуговує на найвищу повагу, а особливо ті, хто поклав його заради перемоги.

Проєкт «Посвіт пам’яті» не лише згадує імена, але й прагне передати майбутнім поколінням розуміння величі духу та жертовності українських медиків. Це нагадування про те, якою ціною дається свобода і мир, і про важливість кожного життя. Ми повинні пам’ятати, що медичні працівники на війні – це не просто лікарі чи медсестри, це воїни світла, які борються за кожну душу. Їхня спадщина – це приклад незламності та віри у перемогу. Вічна шана та світла пам’ять усім загиблим медикам, чиї імена назавжди вписані золотими літерами в літопис української історії. Ми пам’ятаємо кожного, хто боровся і загинув за Україну.