10 липня в Україні вперше відзначається
День вшанування загиблих медиків. Ця ініціатива, започаткована командою Відзнаки Орден Святого Пантелеймона, покликана гідно вшанувати пам’ять усіх медичних працівників, які героїчно віддали своє життя під час повномасштабної війни. Це особлива дата, коли вся країна об’єднується у скорботі та подяці, згадуючи неоціненний внесок цих незламних
Героїв у білих халатах. Вони, без перебільшення, стоять на варті життя, ризикуючи власним заради інших.

Ці відважні люди тримали свою лінію оборони не на передовій зі зброєю, а в лікарнях, шпиталях та складі евакуаційних бригад. Вони працювали під шквалом обстрілів, у вогні, у надзвичайно складних і небезпечних умовах, часто беззбройні, але сповнені неймовірної мужності та самовідданості. Їхній
подвиг медиків полягає у безперервному порятунку життів, незважаючи на особисті ризики. Багато хто, на жаль, заплатив найвищу ціну, поклавши власне життя задля порятунку інших. Глибоке
вшанування загиблих медиків є нашим спільним, святим обов’язком, адже саме завдяки їхній жертовності було збережено тисячі людських доль.

Ми схиляємо голови перед тими, хто до останнього подиху залишався вірним своєму професійному покликанню. Перед тими, хто, незважаючи на ворожі обстріли, продовжував надавати невідкладну допомогу, демонструючи неперевершений героїзм та людяність. Їхня
шана медикам, які відійшли у вічність, має бути незгасною, а пам’ять про них – вічною. Цей
День пам’яті медиків слугує нагадуванням про незламність українського духу та самовідданість, яка проявляється у кожному, хто захищає життя та здоров’я нашого народу.

На знак глибокої поваги та вдячності, 10 липня о 14:00, у всіх медичних установах по всій Україні пролунає скорботний сигнал – звук серця, що зупиняється. Після цього настане хвилина мовчання, під час якої вся країна, від сходу до заходу, єдиним поривом вшанує світлу пам’ять полеглих героїв. Спеціальні меморіальні заходи відбудуться також у закладах охорони здоров’я, зокрема на території Дубенської громади, що підкреслює загальнонаціональний характер цієї важливої ініціативи. Це не просто дата, це день національної єдності у пам’яті та подяці.

Ми зобов’язані пам’ятати кожного, хто був частиною цієї великої когорти
українських медичних працівників, чий
подвиг медиків став символом незламності. Їхня самовіддана праця назавжди вписана золотими літерами в історію України як приклад неперевершеної мужності, відданості клятві Гіппократа та безмежної любові до ближнього. Вони є справжніми взірцями для майбутніх поколінь, доводячи, що навіть без зброї можна бути воїном, захисником та рятівником. Вічна пам’ять і глибока
шана медичним працівникам, які поклали своє життя у боротьбі з ворогом, захищаючи найцінніше – людське життя. Нехай їхня пам’ять живе вічно в наших серцях, надихаючи на добро, співчуття та самовіддану працю заради світлого майбутнього України.