Війна, Литовезька ОТГ, Суспільство
Пам’ять загиблого медика: Подвиг Оксани Горпініч
❤️🩹10 липня – особливий день для України, коли ми схиляємо голови на знак глибокої пошани перед тими, хто поклав своє життя, рятуючи інших на полі бою. Це День вшанування загиблого медика – дата, що нагадує про неоціненний внесок та жертовність медичних працівників, які до останнього подиху боролися за життя наших воїнів та цивільного населення.
🥀💔Серед нескорених Героїв, чия пам’ять вічно житиме в наших серцях, – Оксана ГОРПІНІЧ, відома за позивним “Мурашка”. Ця відважна військова фельдшерка загинула 4 травня 2022 року поблизу села Протопопівка на Харківщині, виконуючи свій професійний та патріотичний обов’язок. Її життя стало символом незламності духу та безмежної відданості Україні.
▪️Шлях Оксани розпочався у російському селищі Гордєєво, проте ще в дитинстві її родина переїхала на благодатну Волинь, у селище Благодатне. Саме тут Оксана здобула медичну освіту, закінчивши медичне училище. Свій професійний шлях вона розпочала у селі Заболотці, яке згодом стало частиною Литовезької територіальної громади. Протягом тривалого часу вона працювала шкільною медсестрою та фельдшеркою у ФАПі, де була не просто медичним працівником, а справжнім другом, порадником і помічником для місцевих жителів. Її доброзичливість, щирість та постійна готовність прийти на допомогу завжди згадуються з теплотою рідними, знайомими та близькими.
▪️У 2016 році Оксана Горпініч прийняла доленосне рішення – піти на фронт. Вона підписала трирічний контракт зі Збройними Силами України і розпочала службу у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. На сході України, на Донеччині та Луганщині, Оксана неодноразово виконувала бойові завдання, демонструючи неймовірну мужність. Вона врятувала життя багатьом побратимам, надаючи першу допомогу під обстрілами, а також незмінно допомагала цивільному населенню, що опинилося в зоні конфлікту. За свою віддану службу Оксана була нагороджена високими відзнаками: медалями «За військову службу Україні», «Учасник бойових дій», відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та знаком пошани «Захиснику Луганщини». Вона ніколи не скаржилася на труднощі, адже саме на війні зрозуміла, що знайшла своє справжнє покликання, борючись за свободу своєї Батьківщини. Її відданість справі та віра в перемогу були незламними.
▪️З перших днів повномасштабного вторгнення Росії Оксана Горпініч без вагань продовжила виконувати свій військовий обов’язок у складі рідної бригади. Вона залишалася на передовій, рятуючи життя побратимів до останньої хвилини свого героїчного життя. Пам’ять загиблого медика, такої як Оксана, є прикладом незламності для наступних поколінь.
▪️Посмертно, на знак визнання її виняткового внеску та відваги, старший сержант Горпініч була нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Це найвища шана її героїзму.
▪️Жінку, яка так самовіддано служила Україні, поховали на кладовищі села Біличі, що належить до Литовезької ТГ Волинської області. В Оксани залишилися люблячі батьки, дві доньки та двоє онуків, для яких вона завжди буде прикладом справжньої Героїні.
🙏Вічна пам’ять та шана Героїні! Її подвиг назавжди залишиться у серцях українців як символ незламності та самопожертви заради свободи.


