10 липня 2025 року стане визначною датою в історії України, адже цього дня вперше на державному рівні вшановуватимуть пам’ять медиків, які пожертвували своїм життям під час повномасштабної війни. Ця ініціатива є вкрай важливою, адже в умовах жорстоких бойових дій саме медичні працівники, справжні медичні герої, перебувають на передньому краї боротьби за життя. Вони не лише лікують фізичні рани, але й підтримують дух, лишаються поруч у найтемніші моменти, коли кожен подих може стати останнім. Загиблі медики України – це не просто статистика, це тисячі обірваних доль, які віддали найцінніше заради порятунку співвітчизників. Їхній подвиг медиків навічно закарбується в серцях українців.З початку повномасштабного вторгнення, лікарі, фельдшери, медсестри, парамедики та весь медичний персонал опинилися в епіцентрі подій. Вони працюють у нелюдських умовах: на передовій, під обстрілами, у прифронтових шпиталях, у каретах швидкої допомоги, що часто стають мішенями ворога. Кожен день для них – це виклик, кожна зміна – ризик, а кожне врятоване життя – найбільша нагорода. На жаль, багато з них заплатили найвищу ціну, ставши справжніми рятівниками життів, але вже по той бік. Вони продовжували виконувати свій обов’язок, навіть коли небезпека дихала в спину. Пам’ять про цих медиків на передовій – наш священний обов’язок.Цього особливого дня, 10 липня, пам’ятні заходи пройшли по всій країні, зокрема, і в медичних закладах Гайворонщини. Урочисті церемонії та хвилини мовчання об’єднали громади у скорботі та подяці. Присутні згадували тих, хто не повернувся з поля бою чи з операційної, хто загинув від ворожих атак, виконуючи свою місію. Кожен з них – це світлий спогад і приклад незламності духу. Цей день пам’яті медиків став символом національної єдності та глибокої поваги до їхньої самопожертви. Це перший крок до всебічного визнання їхньої ролі у цій страшній війні в Україні.Ми вдячні кожному, хто не зрадив клятві Гіппократа, хто до останнього подиху боровся за життя інших. Дякуємо за кожне врятоване життя, за мужність, за самовідданість, за те, що були поруч у найважчі хвилини. Українські медики продовжують демонструвати неймовірний професіоналізм та відвагу. Пам’ятаємо і схиляємо голови перед світлою пам’яттю кожного з них. Їхній внесок у нашу спільну перемогу безцінний, а їхні імена назавжди вписані в літопис національних героїв. Ніколи не забудемо тих, хто загинув, захищаючи Україну та рятуючи її громадян.