Трагічна звістка сколихнула Саранчуківську сільську територіальну громаду: 10 липня 2025 року перестало битися серце справжнього патріота та мужнього воїна ЗСУ, жителя села Рибники – Процюка Василя Михайловича, 1983 року народження. Його життєвий шлях, сповнений відданості та любові до рідної землі, обірвався під час виконання священного обов’язку із захисту України. Ця гірка подія є черговим нагадуванням про високу ціну, яку український народ платить за свою свободу та незалежність. Кожен загиблий воїн ЗСУ залишає незагоєну рану в серцях мільйонів.

Василь Процюк, який народився 5 травня 1983 року, був мобілізований до лав Збройних Сил України 11 лютого 2025 року. Він сумлінно проходив службу в навчальному центрі міста Дніпро, де здобував необхідні знання та навички для виконання бойових завдань. Кожен, хто знав Василя Процюка, відзначав його доброту, порядність, незламний дух та непохитну віру у перемогу. Його приклад служіння Вітчизні назавжди залишиться в пам’яті як взірець мужності та самопожертви. Смерть кожного українського захисника – це непоправна втрата для всієї країни, для кожного з нас, адже вони є справжніми героями нашого часу.

Сьогодні Саранчуківська сільська територіальна громада, глибоко сумуючи, висловлює свої щирі та глибокі співчуття рідним, близьким та побратимам покійного Василя Процюка. У цю гірку мить ми щиро поділяємо горе вашої родини та разом з вами схиляємо голови у глибокій скорботі. Словами важко передати біль і сум, який відчуває кожен мешканець громади, усвідомлюючи втрату такого чудового сина України. Пам’ять про Василя Михайловича, відважного воїна ЗСУ, назавжди залишиться у наших серцях, нагадуючи про його героїчний вчинок.

Його подвиг – це не просто сторінка в історії, це живий приклад для майбутніх поколінь, свідчення незламності українського духу. Ми пам’ятатимемо Василя як воїна ЗСУ, який віддав своє життя за мирне небо над Україною, за її свободу та незалежність. Нехай Господь прийме його світлу душу до Царства Небесного, де він знайде вічний спокій. Подвиг наших українських захисників є фундаментом нашої стійкості та незламності. Вони – наша гордість, наша сила, наша надія. Ми зобов’язані пам’ятати їхні імена, їхні обличчя, їхні історії, бо саме завдяки їм ми маємо шанс на вільне майбутнє.

Саранчуківська громада завжди буде підтримувати родину Василя Процюка, розділяючи біль втрати та допомагаючи пережити цей нелегкий час. Важливо, щоб жоден воїн ЗСУ, жоден український захисник не був забутий. Їхня жертва – це ціна нашої свободи. Хай вічна пам’ять про Василя Процюка живе у наших серцях! Вічна слава героям України!