10 травня в Петрівському центральному будинку культури відбулася зворушлива зустріч, присвячена Дню матері. Ця зустріч була особливою, адже зібрала найсильніших жінок громади – матерів, бабусь, дружин, доньок та сестер загиблих захисників України. Їхні серця назавжди пов’язані з війною, їхня втрата – це втрата для всієї країни.

Також були присутні матері, бабусі, дружини, доньки та сестри зниклих безвісти або полонених героїв. Петрівський селищний голова Світлана Тилик звернулася до присутніх зі словами підтримки та вдячності. Вона наголосила, що День матері цього року має особливе значення, адже він окроплений болем війни, але водночас сповнений гідності та безмежної любові.

«У ці дні ми вшановуємо не просто материнство, а справжній подвиг, – зазначила Світлана Олександрівна. – Материнське серце витримує неймовірні випробування. Ми захоплюємось силою духу жінок, які народили, виховали та відпустили своїх дітей захищати рідну землю». Світлана Тилик висловила подяку всім матерям, чиї діти зараз на передовій, захищають Україну, рятують життя та надають підтримку.

Особливі слова були адресовані матерям, чиї сини віддали своє життя за волю України. «Ваші сини – янголи-охоронці, – сказала Світлана Олександрівна. – Вони захищали не лише землю, а й наші серця та майбутнє. Ми ніколи не забудемо їхні імена». Громада пам’ятає про матерів, чиї діти зникли безвісти або перебувають у полоні. «Ваш біль – це наш спільний біль. Ми разом чекаємо, надіємось і боремось», – додала вона.

У залі панувала тиша, чулися схлипування, було видно сльози на очах. Кожна мати потребувала підтримки та розуміння. Під час заходу звучали знайомі пісні про любов, біль, материнську молитву та незламний дух.

Аматори сцени Петрівського центрального будинку культури та колективи Кіровоградської обласної філармонії (академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни» та інструментальний ансамбль «Єлисавет-ретро») подарували музичні номери, які торкнулися найтонших струн душі. Кожен акорд був наповнений вдячністю, пам’яттю про героїв, які живі, поки ми їх пам’ятаємо. Ця зустріч – це вияв безмежної вдячності, щирого визнання та спільного болю. В серцях цих жінок – цілий світ, а в очах – світло, яке ніколи не згасне.

Біля будинку культури була представлена виставка «Вони загинули, щоб ми жили…». Стенди з портретами загиблих Героїв громади, історії їхнього життя та подвигів нагадували про ціну, яку ми платимо за наше сьогодення. Кожен міг зупинитися і вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя за Україну. Після завершення зустрічі всі охочі мали можливість зробити фото на згадку та поспілкуватися за чашкою кави або чаю.