🎂 100 років незламності духу: історія Парасковії Метинської з Бурштина 🇺🇦

Сьогодні особливий день для Бурштинської громади – свій 100-річний ювілей святкує Парасковія Іванівна Метинська (у дівоцтві Семчук). Це не просто чергова дата, а свідчення незламності духу, жива історія України, учасниця ОУН-УПА, яка пройшла крізь численні випробування: тюрми, заслання, біль та втрати. Проте, незважаючи на все, вона зберегла свою гідність, людяність і незгасиму любов до Батьківщини.

💐Святковий день Парасковії Іванівни розпочався з урочистої Літургії у храмі священномученика Йосафата. Ювілярку вітали рідні, друзі, представники духовенства та місцевої влади. Її життя – це яскравий приклад того, як тендітна на перший погляд жінка змогла пройти крізь епохи, не зламавшись, а навпаки – ставши світлом для інших. В її очах читаються глибина, мудрість та безмежна любов, що, ймовірно, є запорукою її довголіття.

З нагоди 100-річчя міський голова Василь Андрієшин, у особі секретаря ради Романа Іванюка, заступника голови Івана Драгуна та керуючої справами виконавчого комітету Надії Кицели, привітав Парасковію Іванівну. Ювілярка отримала Подяку та грошову виплату у розмірі 10 тисяч гривень, що передбачено Програмою соціального захисту населення Бурштинської громади для відзначення таких поважних ювілеїв.

♥️Народилася Парасковія Іванівна 30 липня 1925 року в селі Хом’яків (нині Березівка Івано-Франківської області) у багатодітній родині. У п’ять років вона втратила батька, і матері довелося самотужки виховувати п’ятеро дітей. У сім років дівчинка пішла до польської школи, здобула чотири класи освіти, а далі розпочалася важка праця в полі.

🇺🇦У 16 років Парасковія зробила усвідомлений вибір – вступила до Організації Українських Націоналістів. Ставши зв’язковою, вона діяла в Бурштинському окрузі, передаючи важливі повідомлення та залишаючись вірною присязі. Одного разу її схопили енкаведисти. Вісімнадцятирічну дівчину піддали жорстоким катуванням: били, тягали за волосся, викликали на нескінченні допити. Однак, її дух залишився незламним.

Її засудили до 10 років позбавлення волі. Випробування таборів Комі АРСР, важка праця на лісоповалі, холод, цинга, голод – все це вона витримала з незламною волею.

💍Саме в Інті вона зустріла свою долю – Олександра Метинського, також політичного в’язня. У 1954 році Парасковія Іванівна була реабілітована. Загалом вона провела в неволі 8 років, 9 місяців і 23 дні. Після звільнення, разом із чоловіком, вони повернулися в Україну, і їхній шлях проліг до Бурштина, де почалося нове життя.

У 1963 році Парасковія Іванівна розпочала свою трудову діяльність: спочатку як адміністратор готелю, а згодом – на Бурштинській ТЕС у ремонтному цеху.

👨‍👨‍👧У молодій сім’ї народилося троє дітей: двоє синів та донька Надія. На жаль, доля забрала синів, залишивши їх матір’ю-янголом. Донька, Надія Камрат, нині керує дитячим садочком №6. Вона є взірцем чуйності, уваги, мудрості та любові до своїх маленьких вихованців, успадкувавши від матері доброту та силу духу.

Парасковія Іванівна має чотирьох онуків та стільки ж правнуків – це її найбільше багатство. Як розповідає донька, мама завжди щиро молилася за своїх дітей, а тепер Бог дарував їй ціле століття поруч із найріднішими.

🇺🇦Це гірка, але правдива історія українців, які любили й люблять свою Батьківщину, свою землю, витерпіли неймовірні муки за свою ідентичність та свободу.

💛💙 Зі сторіччям, Парасковіє Іванівно! Нехай Господь дарує Вам міцне здоров’я, душевний спокій та тепло рідних сердець на довгі роки!

#БурштинськаГромада #100Ювілей #ПарасковіяМетинська #Бурштин