1097 днів Віри, Надії, сподівань

Напередодні третьої річниці початку росією повномасштабної війни проти нашої країни у центрі селища Оржиця встановлено Стіну Надії, присвячену військовим, які зникли безвісти під час оборони України. Сьогодні, 24 лютого 2025 року, у Національний день молитви, в присутності громадськості, членів родин військовослужбовців, ветеранів, учнів відбулося її відкриття під час заходу – години-спомину «1097 днів Віри, Надії, сподівань». «Зник безвісти» – два чи не найстрашніших слова в житті того, хто їх чує. Слова розпачу і, водночас – надії. Через жорстоку загарбницьку війну росії, за даними від омбудсмена, понад 30 тисяч людей – цивільних і військових, вважаються зниклими безвісти. Серед них 47 захисників – жителів Оржицької громади. Завдяки героїзму, мужності та відвазі всіх оборонців, ми маємо можливість їх пошанувати, висловити вдячність і повагу, а також надати відкриту, громадську і народну підтримку родинам, які понесли особисті, сімейні жертви заради безпеки всіх українців, життя майбутніх поколінь.

«Від вас давним-давно немає вісті…

Та кожен з вас – герой, країни цвіт!

В якому б зараз не були ви місці —

Ви в наших душах… лиш живі…»

Оржичани:

Білоус Богдан Олександрович, 1990 р.н.

Дзюба Олександр Борисович, 1984 р.н.

Єрченко Роман Анатолійович, 1987р.н.

Кошовий Олег Олександрович, 1978 р.н.

Куць Сергій Вікторович, 1987 р.н.

Ончуков Руслан Андрійович, 1995 р.н.

Семенець Олександр Григорович, 1979 р.н.

Фролов Олексій Олександрович, 1978 р.н.

Юхименко Василь Миколайович, 1968 р.н.

Житель села Маяківка Зленко Олександр Андрійович, 1982 р.н.

Жителі Великоселецького старостинського округу:

Минзар Олександра Васильович, 1984 р н.

Тараненко Григорій Григорович, 1987 р.н.

Житель села Денисівка Левадній Сергій Іванович, 1964 р.н .

Жителі села Заріг:

Василенко Олег Миколайович, 1998 р.н

Кравченко Анатолій Едуардович, 1996 р.н.

Музиченко Олег Миколайович,1991р.н

Тараненко Ігор Юрійович, 1991 р.н

Терненко Роман Юрійович, 1983 р.н

Закорецький Віктор Іванович, 1968 р.н.

Жителі Золотухинського старостинського округу:

Шумейко Дмитро Ігорович,1997 р.н.

Щелкунов Артем Андрійович, 1998 р.н.

Жителі села Круподеринці:

Каленюк Володимир Леонідович. 1979 р.н.

Лахижа Роман Вікторович, 1998 р.н.

Жителі Лукімського старостаинського округу:

Удод Сергій Миколайович, 1977 р.н.

Панченко Сергій Миколайович, 1994 р.н.

Жителі села Онішки:

Дейнека Сергій Миколайович, 1967 р.н.

Канчій Олександр Віталійович, 1996 р.н.

Шульга Роман Володимирович,1989 р.н.

Жителі Плехівського старостинського округу:

Дубич Анатолій Олександрович, 1987 р.н.

Слинько Руслан Григорович, 1988 р.н.

Тригуб Роман Сергійович,1999 р.н.

Жителі села Савинці:

Марченко Олексій Васильович, 1980 р.н.

Несен Юрій Миколайович, 1997 р.н.

Жителі села Сазонівка:

Гордієнко Вадим Олексійович, 1977 р.н.

Пилипенко Євгеній Миколайович, 1977 р.н.

Юрченко Олексій Валентинович, 1973 р. н.

Жителі Староіржавецького старостинського округу:

Голота Дмитро Григорович, 1986 р.н.

Захаров Владислав Володимирович, 1993 р.н.

Лапюк Віталій Олександрович, 1974 р.н.

Жителі села Чевельча:

Журко Володимир Степанович, 1971 р.н.

Корнецький Андрій Васильович, 1991 р.н.

Степаній Роман Миколайович, 1991 р.н.

Жителі Чутівського старостинського округу:

Власенко Павло Ігорович, 1992 р.н.

Гаркавенко Віталій Сергійович,1997 р.н.

Чуприна Вадим Павлович,1977 р.н.

Жителі Яблунівського старостинського округу:

Смірнов Віталій Олександрович, 1973 р.н.

Гришин Роман Олександрович 1990 р.н.

Чиїсь сини, чиїсь чоловіки. Вони опинилися там, де дорослішають за лічені дні, а досвіду набувають – за години. Терміну «чиїсь» немає, вони всі наші. І ми їх чекаємо. Живемо надією і вірою про повернення всіх захисників до рідного порогу.

«Всевишній Боже, ми звертаємося до Тебе зі скорботними серцями, просимо Твоєї милості та захисту для наших воїнів, які безвісті пропали на полі бою. Пошир своє світло, щоб освітити їх шлях та привести їх додому, до рідних і близьких. Допоможи нам знайти терпіння та спокій у цей важкий час, довіряючи Тобі, який знає кожен крок нашого життя. Благослови та захисти тих, хто чекає на повернення своїх близьких, даруй їм силу долати болісне розлучення». Для родин безвісти зниклих захисників кожен день – це боротьба за повернення рідних, це бути на межі сильної віри і болючої невідомості. Але віра перемагає все. Нехай наша спільна молитва буде почута. Чекаємо звісточки і повернення додому відважних захисників.

У своєму виступі Оржицький селищний голова Олена Сидоренко висловила глибоку віру і сподівання на повернення зниклих безвісти захисників, а також шану батьками захисників, які виховали самовідданих синів, зауваживши, що їх стійкість і жертовність є не меншим подвигом, ніж стійкість і жертовність їхніх рідних у бою.

Дошка пошани загиблих Героїв та Стіна Надії, присвячена землякам, які зникли безвісти під час оборони України – це простір, де родини, побратими й громада можуть разом зупинитися, згадати, відчути єдність та ще раз усвідомити те, що сила нашої держави, її міць, її перемога — в цих людях-титанах, які усміхаються нам зі світлин. Звеличуймо пам’ять про їхню відданість та мужність, про їхню жертовність на благо інших. Нехай їхній внесок нагадує нам про цінність миру та відданість обов’язку.