11 липня – це не просто дата в календарі, а день глибокої скорботи та безмежної вдячності для нашої громади. Саме цього дня, одинадцять років тому, ми втратили нашого мужнього земляка, Сирбу Дмитра Васильовича. Він був курсантом прикордонної служби, молодим чоловіком, який не вагаючись віддав своє життя за суверенітет та територіальну цілісність України. Його героїчний вчинок назавжди вписаний золотими літерами в літопис нашої історії.

Пам’ять про Дмитра Сирбу живе в серцях кожного, хто його знав, і кожного, хто розуміє ціну миру та свободи. Дмитро був втіленням найкращих якостей українського воїна: він був сміливим, відданим своїй справі та народу, чесним і надзвичайно світлим душею. Його посмішка, його прагнення жити та будувати майбутнє були яскравим прикладом для всіх. Саме такі люди, як Дмитро Сирбу, є фундаментом нашої незалежності.

Передчасна загибель Дмитра стала непоправною втратою для найрідніших людей – для його люблячої родини, вірних друзів та побратимів по зброї. Важко знайти слова, що могли б передати всю глибину болю та скорботи за тим, кого вже ніколи не побачимо, не почуємо його голос, не відчуємо тепло його руки. Ця рана ніколи не загоїться, але пам’ять про Дмитра Сирбу слугує постійним нагадуванням про велич його духу та жертовність.

Вшанування пам’яті Дмитра Сирбу – це наш спільний обов’язок. Ми маємо пам’ятати про його подвиг, про тисячі інших героїв, які поклали своє життя за Україну. Їхня кров пролита недарма; вона зрошує нашу землю, роблячи її міцнішою та вільнішою. Кожне покоління має знати імена тих, хто став на захист рідної землі, хто без вагань прийняв удар на себе заради майбутнього.

Дмитро Сирбу є прикладом справжнього патріотизму та самопожертви. Його ім’я повинно звучати в наших школах, в наших домівках, на наших вулицях, щоб майбутні покоління розуміли, якою ціною здобувається наша свобода. Ми вдячні йому за мирне небо над головою, за можливість жити у вільній країні. Нехай його пам’ять буде вічною, а його подвиг – джерелом натхнення для наслідування. Пам’ять про Дмитра Сирбу – це не просто спогад, це живе свідчення незламності українського духу. Вічна пам’ять Герою! Вічна шана!

Слава Україні! Героям Слава!