11 років скорботи та вічної пам’яті…

Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій повазі до пам’яті нашого земляка – Соловйова Сергія Олександровича (10.03.1988 – 28.08.2014), який народився і виріс у мальовничому селі Таборівка Вознесенського району Миколаївщини. Сергій був не просто мешканцем цієї землі, він був її сином, який віддав життя за її майбутнє.

Його знали як надзвичайно веселу, щиру людину, відданого друзям і рідним. Сергій був справжньою душею компанії, люблячим сином, турботливим чоловіком та люблячим батьком маленької донечки Софії. Його мрії були сповнені надіями на мирне життя, прагненням до розвитку, щастя в колі родини та світлого майбутнього у незалежній Україні. Він вірив у мирне небо над головою.

Однак, у 2014 році, коли російський агресор приніс війну на нашу землю, Сергій не зміг стояти осторонь. З патріотичним почуттям та усвідомленням обов’язку, він добровільно пішов до війська. Там він став гранатометником 42-го батальйону військової частини 4750, демонструючи незламність духу та мужність у запеклих боях. Його шлях проліг крізь важкі випробування, серед яких – захист Іловайська.

28 серпня 2014 року, під час трагічного виходу українських військ так званим «зеленим коридором», життя Сергія обірвалося. Ця подія стала невимовною втратою для його родини та для всієї України. Йому було лише 26 років, але його життя, хоч і коротке, було наповнене любов’ю, самовідданістю та героїзмом.

Минуло вже 11 років від того страшного дня, але його усмішка, його мужність та безмежна любов до Батьківщини назавжди залишаться в наших серцях. Сергій Соловйов – це приклад для наслідування, справжній Патріот, Герой, який віддав найдорожче – власне життя – заради нашого права жити у вільній та незалежній країні.

🙏 Світла пам’ять. Вічна шана герою.

Він тепер серед небесних захисників, що оберігають Україну з висоти. Його жертва не буде забута.

Герої не вмирають! Слава Україні! Слава її Героям!