Знову важка звістка сколихнула Великодимерську громаду, приносячи глибокий смуток. Назавжди 20-річним залишиться наш земляк, Михайло Литвин із села Бобрик. Народившись 19 вересня 2004 року, він пішов у вічність 2 вересня 2025 року, але його подвиг назавжди закарбується в історії.

Михайло був солдатом, гранатометником, вірним сином України. Він загинув, самовіддано боронячи рідну землю, її свободу та нашу незалежність. Його життя обірвалося внаслідок артилерійського обстрілу противника поблизу населеного пункту Юнаківка, що на Сумщині. Ця втрата є невимовною для всіх, хто знав і любив Михайла.

Наш Герой, який так і не встиг повною мірою насолодитися життям, став Безсмертним у своїй самопожертві. Його ім’я навіки вписане золотими літерами в літопис української звитяги. Повернення Михайла додому відбудеться 11 вересня (четвер) у рідному селі Бобрик. Прощання розпочнеться біля його дому о 11:30. Відспівування пройде у храмі Вознесіння Господнього, а поховання — на місцевому кладовищі.

Ми закликаємо всю громаду з гідністю провести Захисника в його останню путь. Будь ласка, створіть «живий коридор» із квітів та державних прапорів, вшановуючи його подвиг. Це найменше, що ми можемо зробити, щоб висловити свою шану та вдячність Герою, який віддав життя за нашу свободу. Кожен, хто долучиться, допоможе зберегти пам’ять про його героїзм.

Вічна пам’ять тобі, Михайле. Міцні обійми і найщиріші співчуття твоїй родині та найближчим. Ваша втрата є нашою спільною біллю.

Пам’ятайте, герої не вмирають — вони живуть у наших серцях і в вільній Україні, яку вони захищали.

З глибокою повагою, Бобрицький старостат