12 березня 2025 року Теофіпольська громада з глибоким сумом попрощалася зі своїм земляком, бойовим медиком 110-ї Окремої механізованої бригади Збройних Сил України, Сергієм Францішкевичем. Герой повернувся додому на щиті, назавжди залишившись в пам’яті громади. Вся Теофіпольська громада віддала шану Герою навколішки, з квітами та прапорами, віддаючи данину його подвигу та жертовності.

Сергій Францішкевич народився 5 червня 1972 року в селі Смотрич Дунаєвецького району Хмельницької області. Згодом сім’я переїхала в селище Теофіполь, де пройшло його дитинство та юність. Після закінчення Теофіпольської середньої школи № 2, Сергій вступив до Чемеровецького медичного училища, де здобув фах фельдшера. З лютого 1992 року розпочав трудову діяльність у Теофіпольській центральній районній лікарні, а з 1993 року присвятив себе роботі фельдшера швидкої допомоги. За роки роботи в екстреній медичній службі, Сергій Казимирович зарекомендував себе як висококваліфікований, відповідальний та відданий своїй справі фахівець. Його дисциплінованість та пунктуальність завжди були прикладом для колег, за що він здобув повагу в колективі.

Сергій був люблячим чоловіком та батьком, разом з дружиною Валентиною вони виховали двох дітей, Владиславу та Радослава. Протягом останніх 13 років Сергій очолював Теофіпольську районну організацію ВО «Свобода», демонструючи активну громадянську позицію та відданість національним інтересам. З початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, 8 березня 2022 року, Сергій добровільно вступив до лав Збройних сил України, щоб захищати рідну землю від ворога.

Сержант Францішкевич Сергій Казимирович служив на посаді санітарного інструктора медичної роти, рятуючи життя українських воїнів. За три роки самовідданої служби він врятував багато життів. Його героїзм було відзначено почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За збережене життя», який він отримав 11 грудня 2023 року. 17 червня 2024 року Сергій був нагороджений відзнакою Міністра оборони України «За поранення», що свідчить про його мужність та відвагу.

На жаль, 7 березня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Мирне Волноваського району Донецької області, Сергій Францішкевич загинув внаслідок влучання КАБом ворога.

Він залишиться в пам’яті як щирий патріот, мужній воїн, символ незламності українського духу. Його відданість Україні, людяність та самовідданість надихали всіх, хто мав щастя його знати. Чин похорону відбувся в Теофіпольському римо-католицькому храмі Трійці Святої. Поховали Героя на кладовищі селища цукрового заводу з усіма військовими почестями, віддаючи шану його подвигу.

Сергій Казимирович назавжди залишиться в серцях своєї родини, друзів та побратимів. Теофіпольська громада висловлює глибокі співчуття мамі, дружині, дітям та всій родині загиблого Героя. Нехай Бог дасть їм сили пережити це важке горе. Вічна пам’ять Сергію та всім загиблим Героям, які віддали своє життя за Україну!