🚀12 квітня – День працівників ракетно-космічної галузі України🇺🇦! Також відзначається Всесвітній день авіації і космонавтики.

✔ Україна має славетну історію в космічній галузі, адже саме тут зародилася світова космонавтика. Видатні українські вчені, такі як С.Корольов, Ю.Кондратюк, М.Янгель, В.Глушко, та В.Уткін, зробили неоціненний внесок у розвиток цієї важливої галузі. Перший у світі супутник був розроблений на українських підприємствах, а конструкторське бюро «Південне» та «Південмаш» стали основою для розвитку радянської космічної програми.

✔ Шлях ракетно-космічної галузі України – це велике космічне минуле, перспективне сьогодення та амбітні плани на майбутнє. Саме для досягнення цих цілей в Україні було створено Державне космічне агентство. Три роки повномасштабної війни підкреслили стратегічну важливість ракетно-космічної галузі для національної оборони та безпеки нашої держави. Завдяки напрацюванням цієї галузі, Сили безпеки та оборони отримали сучасне озброєння та можливості, які успішно використовуються для стримування агресора та збору розвідувальних даних.

👇8 захоплюючих фактів про українську космонавтику:

🔷 У період з 1908 по 1914 рік у Ніжині жив Сергій Корольов, основоположник практичної космонавтики. Він керував колективами, які зробили вирішальний внесок у підкорення космосу, сконструював першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, космічні кораблі «Восток» та «Восход». Саме завдяки його науковому та організаторському таланту став можливим знаменитий політ Юрія Гагаріна в космос 12 квітня 1961 року. Під керівництвом Сергія Корольова здійснювалися польоти міжпланетних автоматичних станцій до Місяця, Венери та Марса, було здійснено м’яку посадку на поверхню Місяця.

У 1938-1944 роках Сергій Корольов пройшов через радянські табори, де під час жорстоких тортур йому зламали щелепу. Він був засуджений до страти, але пізніше розстріл замінили таборами на Колимі. До реабілітації у 1957 році офіційно вважався ворогом народу. У СРСР Сергій Корольов був засекреченою особою. У 1957 році Нобелівський комітет планував вручити премію в галузі фізики людині, яка відкрила людству шлях у космос. Однак радянське керівництво не розкрило прізвище головного конструктора. Світова слава прийшла до нього тільки після смерті.

Саме зламана щелепа стала причиною смерті видатного конструктора: 14 січня 1966 року під час нескладної операції не вдалося ввести через рот кисневий шланг для відновлення роботи серця.

🔷 Юрій Кондратюк, український учений-винахідник, розробив траєкторію польотів космічних кораблів на Місяць ще на початку ХХ століття. Саме її використало американське космічне агентство NASA під час планування висадки астронавтів на Місяць, назвавши її «траса Кондратюка».

🔷 Валентин Глушко – учений, конструктор, творець ракетно-космічних систем і рідинних реактивних космічних двигунів, засновник школи ракетного двигунобудування.

🔷 У Харківській області розташований найбільший у світі радіотелескоп декаметрових хвиль.

🔷 Павло Попович став першим українцем, який побував у космосі у 1962 році. Він провів три дні на орбіті корабля «Восток-4».

🔷 Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України. У 1997 році він увійшов до складу міжнародного екіпажу американського шатла «Колумбія» і провів 15 днів на орбіті.

🔷 Українська космічна промисловість є світовим лідером за відсотком жінок, які працюють у галузі. У Державному космічному агентстві України майже 50% співробітників – жінки. В інших країнах цей показник становить від 20% до 30%.

🔷 Молоді українські науковці перемагають у конкурсах NASA, що свідчить про великий потенціал української молоді та перспективи розвитку космічної галузі в Україні.