Щороку 12 червня світ відзначає Всесвітній день боротьби з дитячою працею. Цей день, ініційований Міжнародною організацією праці (МОП), має на меті привернути увагу до проблеми дитячої праці в усьому світі та мобілізувати зусилля національних урядів для її вирішення.
         За визначенням МОП, дитяча праця – це будь-яка робота, яка завдає шкоди фізичному, розумовому чи моральному розвитку дітей, перешкоджає їхній освіті та майбутньому професійному становленню. Проблема дитячої праці потребує негайного вирішення.
         Сьогодні багато країн світу активно працюють над ліквідацією найгірших форм дитячої праці, таких як робота в небезпечних умовах, примусова праця, рабство та участь у протиправній діяльності, включаючи торгівлю наркотиками та проституцію. Важливо зупинити дитячу працю.
         Відповідно до Конвенції МОП № 182, ратифікованої Україною, кожна держава зобов’язана вживати термінові та ефективні заходи для заборони та ліквідації найгірших форм дитячої праці. Україна підтримує міжнародні зусилля в боротьбі з дитячою працею.
        Україна ратифікувала ряд нормативно-правових актів, що регулюють використання праці неповнолітніх, включаючи Конвенцію ООН про права дитини та Конвенції МОП про мінімальний вік для прийому на роботу та про ліквідацію найгірших форм дитячої праці. Ці норми відображені у Законі України «Про охорону дитинства».
         Проблемою залишається тіньовий ринок зайнятості неповнолітніх, коли роботодавці приховують факти використання дитячої праці, щоб уникнути відповідальності. Необхідно посилити контроль за використанням дитячої праці.
        Управління інспекційної діяльності в Одеській області постійно проводить моніторинг дотримання законодавства про працю неповнолітніх та організовує спільні заходи зі службами у справах дітей для запобігання порушенням у сфері дитячої праці.
         З метою підвищення обізнаності проводяться інформаційні кампанії серед роботодавців, учнів, студентів, педагогів та батьків. Освіта є ключем до запобігання дитячій праці.
         Статтею 32 Цивільного кодексу України визначено, що неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років.
         Згідно зі статтями 43 та 52 Конституції України, використання праці неповнолітніх на шкідливих для здоров’я роботах заборонено, а експлуатація дитини переслідується законом.
         Кримінальний кодекс України (стаття 150) передбачає кримінальну відповідальність за експлуатацію дитини, яка не досягла віку, з якого дозволено працевлаштування.

         Роботодавцям слід знати, що національне законодавство встановлює спеціальні умови для використання праці неповнолітніх. Важливо дотримуватись правил щодо дитячої праці.
         Прийняття на роботу осіб молодших 16 років не допускається, за винятком випадків, коли є згода одного з батьків або опікуна для осіб, які досягли 15 років.
         Для легкої роботи, що не шкодить здоров’ю та навчанню, дозволяється працевлаштування учнів з 14 років за згодою батьків або опікунів.
         Праця осіб, молодших 14 років, заборонена за будь-яких умов (ст. 188 КЗпП України).
         Трудові договори з неповнолітніми укладаються тільки в письмовій формі (п. 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП України).
         Прийняття на роботу неповнолітніх можливе лише після попереднього медичного огляду та щорічних оглядів до 21 року (ст. 191 КЗпП України).
         Згідно зі статтею 189 КЗпП України, кожен роботодавець повинен вести облік неповнолітніх працівників із зазначенням дати їх народження.
         При працевлаштуванні особи молодше 16 років до особової справи додаються копія свідоцтва про народження або паспорта, згода батьків (для осіб 14-16 років) та документ про роботу у вільний від навчання час (для осіб 14-15 років).
         Неповнолітні, які працюють, мають рівні права з повнолітніми, але користуються пільгами (ст. 187 КЗпП України).
         Випробувальний термін для осіб до 18 років не встановлюється (ч. 3 ст. 26 КЗпП України); скорочена тривалість робочого часу для учнів 14-15 років під час канікул – не більше 24 годин на тиждень (п. 1 ч. 1 статті 51 КЗпП України); щорічна відпустка – 31 день (ч. 2 ст. 75, ст. 195 КЗпП України, статті 6 й 10 Закону України «Про відпустки»).
         Заробітна плата неповнолітнім працівникам відповідає розміру для працівників відповідних категорій при повній тривалості робочого часу (стаття 194 КЗпП України), а оплата праці учнів, які працюють у вільний від навчання час, проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
         Заборонено залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні (ст. 55, 63, 192 КЗпП України, ст. 11 Закону «Про охорону праці»), до підіймання важких речей (ст. 190 КЗпП України, ст. 11 Закону «Про охорону праці»), а також до важких робіт та робіт із шкідливими умовами праці (ст. 190 КЗпП України, ст. 11 «Про охорону праці»).
         Розірвання трудового договору з неповнолітнім можливе на вимогу батьків або органів контролю за додержанням законодавства про працю (ст. 199 КЗпП України).
         Звільнення неповнолітнього працівника з ініціативи роботодавця можливе лише за згодою служби у справах дітей (ст. 198 КЗпП України) та у виняткових випадках.
         Особи, які легально працюють, включаючи неповнолітніх, мають соціальні та трудові гарантії, передбачені законодавством.
        Будьмо освіченими та не допустимо експлуатацію дітей! Пам’ятаймо, що діти повинні навчатись!

Головний державний інспектор 
відділу з питань праці Управління
інспекційної діяльності в Одеській області
Південного міжрегіонального управління
Державної служби з питань праці України                           Антоніна АВТУТОВА