Сьогодні ми вшановуємо пам’ять нашого земляка, Монастирського Сергія Васильовича, який загинув за Україну. Дві трагічні річниці минуло з того часу, як він віддав своє життя в бою, захищаючи нашу землю.

Народився Сергій 09.04.1977 року в місті Білгород, але виріс у селі Кугаївці. Його дитинство було важким: у 1980 році, коли йому було лише 3,5 роки, помер батько, а через півтора року не стало й матері. Хлопчик залишився круглим сиротою, і його вихованням зайнялися дідусь і бабуся. У 1984 році він пішов до Кугаєвецької середньої школи, де виявив здібності до навчання та вивчення іноземних мов, зокрема англійської, німецької та польської.

У 1994 році Монастирський Сергій Васильович закінчив школу і поїхав на заробітки за кордон. Спочатку працював у Польщі, а потім переїхав до Німеччини, де провів близько 10 років. У 2004 році він повернувся до рідного села. Через рік одружився і згодом став батьком двох синів.

На військову службу Монастирського Сергія Васильовича призвали 26 серпня 2022 року. Він служив у званні старшого солдата. Вірний військовій присязі, він загинув 12 червня 2023 року в результаті множинних уламкових поранень нижніх кінцівок з ушкодженням великих кровоносних судин під час бойових дій біля населеного пункту Лобкове Василівського району Запорізької області. Похований Герой 17 червня 2023 року в селі Кугаївці.

Монастирський Сергій Васильович віддав своє життя за вільну Україну, за свій народ… Його подвиг ніколи не буде забутий. Його жертва та відданість назавжди залишаться в наших серцях і будуть прикладом для майбутніх поколінь. Ім’я Героя назавжди вписане в героїчну історію боротьби за українську незалежність.

Вічна пам’ять Монастирському Сергію Васильовичу! Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя.

« повернутися