13 вересня 2025 року набув чинності Закон України від 21 серпня 2025 року № 4582-IX, що вносить зміни до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Ці зміни суттєво впливають на порядок призупинення дії колективних договорів під час воєнного стану, надаючи більший захист правам працівників.

Раніше, до внесення змін, стаття 11 передбачала, що «На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця». Ця норма надавала роботодавцю одностороннє право вирішувати долю положень колективного договору, що могло призводити до необґрунтованого порушення взятих зобов’язань. Це створювало значну невизначеність та ризики для працівників.

З метою усунення цієї прогалини та посилення захисту прав працівників, були внесені наступні зміни: «у період дії воєнного стану роботодавець може ініціювати зупинення дії окремих положень колективного договору, які регулюють відносини, визначені цим Законом. Дія таких положень може бути зупинена тільки за взаємною згодою сторін колективного договору у порядку, визначеному цим колективним договором». Це означає, що тепер роботодавець не може самостійно призупинити дію колективного договору. Рішення про це має бути узгоджене з представниками працівників, що забезпечує баланс інтересів та запобігає зловживанням.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України № 4582-IX, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом сторони колективного договору зобов’язані розпочати переговори щодо можливості та строків поновлення дії положень, які були зупинені без взаємної згоди сторін. Порядок та строки поновлення визначаються самими сторонами. Роботодавець зобов’язаний повідомити орган, що здійснив повідомну реєстрацію колективного договору, про рішення щодо поновлення його дії протягом тижня з дня ухвалення такого рішення.

Закон України «Про колективні договори і угоди» №3356-XII від 01.07.1993 (далі – Закон №3356-XII) встановлює правові основи розробки, укладення та виконання колективних договорів. Він спрямований на регулювання трудових відносин та узгодження соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців. Колективний договір поширюється на всіх працівників підприємства, незалежно від їх членства у профспілці, і є обов’язковим для всіх сторін.

Стаття 17 Закону №3356-XII передбачає відповідальність для тих, хто ухиляється від участі у переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, або навмисно порушує встановлені терміни. Такі особи можуть бути оштрафовані до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та притягнуті до дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення.

Відповідно до статті 18 цього ж Закону, особи, з вини яких порушено або не виконано зобов’язання щодо колективного договору, несуть відповідальність у вигляді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також дисциплінарну відповідальність. На вимогу профспілок, роботодавець зобов’язаний вжити заходів до керівника, з вини якого порушуються зобов’язання за колективним договором.