13 грудня 2025 року у Новоукраїнці віддали шану світлій пам’яті нашого земляка, вірного сина України, мужнього захисника — Сотнікова Богдана Геннадійовича. Людиною, чия життєва дорога була сповнена честі, обов’язку, любові до Батьківщини та безмежної відданості своїй родині і своєму народу.
Богдан Сотніков народився 16 січня 1994 року у місті Мала Виска. Разом із родиною проживав у селі Мануйлівка Маловисківського району Кіровоградської області. Там він закінчив місцеву школу, після чого продовжив навчання у Київському муніципальному фаховому енергетичному коледжі при Київській академії, де здобув спеціальність електрика.
Після закінчення навчання Богдан чесно і сумлінно виконав свій військовий обов’язок, проходячи службу в українській Армії. А вже з 2016 року, коли російський ворог прийшов на нашу землю, він став на її захист у зоні АТО на Донбасі. У 2017 році отримав поранення, але навіть це не зупинило його служіння Україні. Після одужання продовжив працювати у Маловисківському ТЦК та СП, згодом був переведений до Новоукраїнського територіального центру комплектації та соціальної підтримки.
Саме тут, у нашому місті, Богдан зустрів свою долю — одружився, став батьком двох прекрасних донечок, Софії та Валерії. Разом із родиною вони будували плани мирного життя, мріяли про затишну оселю, розвиток, щасливе майбутнє для своїх дітей.
Але повномасштабна війна жорстоко перекреслила мрії тисяч українських родин… і не оминула родину Сотнікових.
Улітку 2025 року Богдан залишив службу в ТЦК та свідомо вирушив на передову — до бойового підрозділу Територіальної оборони. Він робив це не вперше і не зі слів знав, що таке війна. За його плечима був великий бойовий досвід, твердість характеру, незламна віра в правду та силу нашої держави.
Богдан Геннадійович був відзначений численними грамотами від військового командування, мав державні та відомчі нагороди (тут можна додати їх перелік, якщо є дані). Його мужність, героїзм і професіоналізм високо цінували керівники підрозділів та бойові побратими.
10 грудня 2025 року, поблизу населеного пункту Косівцеве Запорізької оюласті, виконуючи бойове завдання як розвідник-оператор безпілотних літальних апаратів 2 розвідувального відділення 5 батальйону територіальної оборони, Богдан Сотніков загинув, отримавши поранення, несумісне з життям.
«Ми втратили не лише воїна. Ми втратили людину великого серця. Вірного товариша. Люблячого батька. Відданого сина України.
Висловлюю найщиріші та найглибші співчуття усій родині нашого Героя — дружині Олені, донечкам Софії та Валерії, рідним і близьким. Нехай Господь дасть вам сил витримати цей біль, а вся громада — підтримку і тепло.
Пам’ять про його жертовний подвиг, про його шляхетність, мужність і любов до Батьківщини назавжди залишиться у серці кожного українця. Такі люди — фундамент нашої Свободи. Завдяки таким Героям живе Україна.
На найближчій сесії міської ради ми приймемо рішення про присвоєння Богдану Сотнікову найвищого звання нашої громади — Почесний громадянин міста Новоукраїнка. Це — наш святий обов’язок перед ним, перед його родиною і перед пам’яттю всіх, хто віддав життя за Батьківщину.» – сказав у своєму виступі міський голова Олександр Корінний.
Вічна пам’ять Герою! Слава Україні!