13 липня 2026 року минає четверта річниця з дня загибелі нашого захисника Дмитра Сергійовича Покутного, який віддав життя за Україну. Дмитро народився 14 серпня 1999 року в селі Гориславці, Кременчуцького району Полтавської області. У 2004 році він став першокласником Гориславського навчально-виховного комплексу, де одразу проявив себе як активний і спортивний учень. Дмитро брав участь у всіх шкільних заходах, а його чесність, доброта та справедливість здобули повагу як серед учнів, так і серед вчителів. Його любили за щирість, позитивний настрій та цілеспрямованість.

Після завершення навчання у Гориславському НВК Дмитро вступив до Вищого професійного училища №7 міста Кременчука, де залишив по собі лише теплі спогади. Незважаючи на свою зовнішню стриманість, він умів проявляти найкращі риси характеру та завойовувати прихильність у будь-якому колективі. Саме в цей час Дмитро серйозно захопився кікбоксингом і рукопашним боєм. У 2020 році він досяг значного успіху, ставши Чемпіоном України з кікбоксингу, і мріяв про нові звершення. Одним із найвидатніших досягнень його спортивної кар’єри стало завоювання срібної медалі на Кубку Європи в Хорватії.

У жовтні 2020 року Дмитра Покутного призвали на строкову військову службу, а з лютого 2021 року він продовжив службу за контрактом у 81-й окремій аеромобільній бригаді Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Як він писав у соціальних мережах: «Війна убила в мені залишки усіх надій і часточки ілюзій. На війні я по-справжньому подорослішав». Ці слова відображають його мужність і зрілість, які він виявив у найскладніші часи.

13 липня 2022 року, виконуючи бойове завдання поблизу міста Сіверськ на Донеччині, Дмитро загинув внаслідок ворожого обстрілу. Він до останнього залишався вірним військовій присязі та українському народу, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України. За проявлену стійкість і мужність його посмертно нагородили пам’ятним знаком «За воїнську доблесть». 21 липня 2022 року Дмитра поховали на Алеї Героїв Свіштовського кладовища в місті Кременчук.

Вічна пам’ять і вічна шана Герою! Його приклад надихає нас пам’ятати про тих, хто віддав життя за свободу України. Кожен, хто знав Дмитра, зберігає в серці світлі спогади про нього — добру, чесну та цілеспрямовану людину, яка стала справжнім героєм.